Умови формування в Україні громадянського суспільства - Курсовая работа

Історія свідчить, що неодмінною умовою становлення демократичних держав і формування націй у тій частині світу, яку ми вважаємо найбільш розвинутою і на яку сьогодні орієнтуємося, було розгортання системи суспільних інститутів, котрі утворюють громадянське суспільство. Сьогодні чимало авторів вважають громадянське суспільство ключовим поняттям посткомуністичної трансформації. Серед дослідників перехідних процесів панує переконання, що “демократія проголошена не може стати демократією реальною, доки громадянське суспільство не зміцніє настільки, щоб стати дієвим конкурентом і опонентом старої номенклатури”, що “без вільного та потужного громадянського суспільства ринковий капіталізм неминуче перетвориться на капіталізм мафіозний”. Чи зможе громадянське суспільство “розвинутися на цій історично безпрецедентній і не дуже сприятливій основі” - це питання залишається спірним, - підкреслював Ернест Ґеллнер.При всій різноманітності інтерпретацій громадянського суспільства, переважна більшість дослідників сходяться на тому, що поняття громадянського суспільства застосовується для вивчення неполітичної частини суспільної системи і має певне аналітичне навантаження лише у випадку розмежування суспільства і держави. Історично громадянське суспільство виникло на певному етапі розвитку західної цивілізації, зазнало певних змін у процесі своєї еволюції і має історичні (часові) та національні (просторово-географічні) різновиди, поширюючись у наш час на різні реґіони і континенти[1]. Структурно громадянське суспільство є підсистемою суспільства як цілого, яка, як уже згадувалось, наближається до соціальної (соціетарної) сфери суспільного життя. Однак суспільства різняться її розмірами (вона може, як за тоталітаризму, прямувати до нуля, а може охоплювати основний простір людської життєдіяльности) та за її якістю: рівнем розвинености, повноцінністю функціонування, системою цінностей. Як підструктура суспільної системи, громадянське суспільство, у свою чергу, має складну внутрішню структуру, до якої входять компоненти інституційного плану і певний тип культури.Найголовніші функції громадянського суспільства наступні: По-перше, громадянське суспільство є засобом самовиразу індивідів, їхньої самоорганізації та самостійної реалізації ними власних інтересів. Значну частину суспільно важливих питань громадські спілки та обєднання розвязують самотужки або на рівні місцевого самоврядування. По-друге, інститути громадянського суспільства виступають гарантом непорушности особистих прав громадян, дають їм впевненість у власних силах, служать опорою у їхньому можливому протистоянні з державою, формують “соціальний капітал” - ті невідємні риси особистости, завдяки яким вона стає здатною до кооперації та ефективних солідарних дій. По-третє, інститути громадянського суспільства систематизують, впорядковують, надають реґульованости протестам і вимогам людей, які в іншому випадку могли б мати руйнівний характер, і в такий спосіб створюють сприятливі умови для функціонування демократичної влади. Але громадянське суспільство не зможе повноцінно виконувати названі функції, якщо в ньому відсутній бодай один з найголовніших його атрибутів, до яких слід віднести: наявність публічного простору, засобів і центрів комунікації, наслідком чого є формування сфери громадського (цивільного) життя і громадської думки;І дійсність, і теорія еволюціонуючи в часі, зазнали змін, які були узагальнені під назвами “громадянського суспільства І, ІІ та ІІІ”[2]. Поряд із ними можуть бути виділені моделі, в яких враховано переважання тих чи інших функцій у життєдіяльності громадянських суспільств. Головною справою громадянських об‘єднань тут є “прищеплення громадянам почуття політичної дієспроможности, здатности до розгляду політичних питань, а також схильности розглядати їх в імя загального добра. “Посередницьке громадянське суспільство” розглядається як агент формування таких чеснот, як вихованість, “соціабельність”, здатність до солідарного вирішення проблем. Воно націлює громадян на соціальні звязки, принципи громадянськости, відкритости, товариськости та відповідальности - якості, які утримують плюралістичну ліберальну демократію разом (як це описано у Токвіля).Громадянське суспільство є продуктом тривалого історичного розвитку і починає формуватися з поділом суспільства на державну та недержавну сфери людської діяльності. Під громадянським суспільством розуміється сукупність недержавних соціальних, духовних, релігійних, моральних, сімейних, національних та інших відносин; сфера самовияву вільних індивідів і добровільно сформованих організацій та асоціацій громадян, огороджена законами від прямого втручання і довільної регламентації їхньої діяльності з боку органів державної влади. Громадянське суспільство в його класичному розумінні не сприймалася як окрема від держави сфера. Мілля (1806-1873), А.

Зміст

Вступ

1. Сутність та різновиди громадянського суспільства

1.1 Основа і інститути громадянського суспільства

1.2 Функції громадянського суспільства

1.3 Види громадянського суспільства

1.4 Витоки та генезис

2. Етапи формування громадянського суспільства

2.1 Історичний аспект

2.2 Проблеми формування громадянського суспільства

2.3 Проблема становлення громадянського суспільства в контексті забезпечення соціально-політичної стабільності в Україні

2.4 Перспективи розвитку українського суспільства

Висновки

Список використаних джерел