Умисні вбивства за пом"якшуючих обставин - Курсовая работа

Конституція України (ст.27) закріпила головне природне право кожної людини - право на життя: “Кожна людина має невідємне право на життя. Кожен має право захищати своє життя і здоровя, життя і здоровя інших людей від протиправних посягань”. Життя є найбільш цінним із благ не лише для людини, а й для українського суспільства в цілому, тому захист життя людини гарантується Конституцією України, а за посягання на життя встановлена найбільш сувора - кримінальна відповідальність. Актуальності курсова робота набуває у звязку з необхідністю осмислення відповідних положень нового КК України - перш за все з метою найбільш точного розуміння (тлумачення) кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за посягання на життя, їх правильного застосування. Очевидним є те, що питанням кримінально-правової характеристики умисних вбивств при помякшуючих обставинах як інституту кримінального права приділяється значна увага в теорії кримінального права.У розділі І “Загальні ознаки умисних вбивств за помякшуючих обставинах” досліджено загальні обєктивні та субєктивні ознаки усіх видів вбивств, що дозволило у подальшому перейти до розгляду ознак, властивих лише вбивствам при помякшуючих обставинах (ст.ст. Зроблено висновок, що обєктом вбивства слід визнавати лише життя як цінність, яка має суттєве значення для людини в цілому, а не суспільні відносини чи елементи охоронюваних законом суспільних відносин, оскільки не можна вважати, що життя людини як природне, невідємне, особисте благо - це обєктивні відносини між людьми. Життя людини не відноситься до економічних, соціальних, біологічних та інших суспільних відносин і не регулюється у суспільстві різними соціальними нормами (нормами права, моралі, звичаями). Оскільки обєктом вбивства є життя людини, необхідно, щоб людина, на життя якої посягають, вже народилася і ще не померла. Психічний вплив на потерпілого, який може бути досить різноманітним, має свою специфіку під час вчинення вбивства, тобто він дістає прояв у безпосередньому психічному впливі на потерпілого: психічна діяльність спрямовується на іншу особу для позбавлення її життя (наприклад, погроза, яка викликала переляк, що призвів до паралічу серця; підмовляння до спричинення собі смерті малолітнього чи особи, яка страждає психічним захворюванням чи недоумством).Вбивство в стані раптового виниклого сильного душевного хвилювання (афекту), спровокованого протиправною або аморальною поведінкою потерпілого традиційно відноситься до привілейованих, менш небезпечним видам злочинів проти життя. Підставою помякшення відповідальності в таких випадках є, перш за все, віктимна (неправомірне або аморальне) поведінка того, що потерпів і викликаний ним стан сильного душевного хвилювання у винної. Вбивство в стані афекту визнається здійсненим при помякшувальних обставинах лише за наявності певних умов: 1) сильне душевне хвилювання і намір на злочин повинні виникнути раптово; Провокація з боку потерпілого, що викликає стан сильного душевного хвилювання у винного, є: а) насильство; б) знущання; у) тяжка образа; г) інші протиправні дії (бездіяльність) потерпілого; д) аморальні дії (бездіяльність) потерпілого; е) систематична протиправна або аморальна поведінка потерпілого. Проте наглядова практика нерідко виходила з того, що відповідальність за вбивство, здійснене в стані сильного душевного хвилювання, наступає і у тому випадку, коли афект виникає як результат неодноразових протиправних дій потерпілого, з яких останнє зявилося безпосередньою причиною виникнення такого стану у винного.У практичній діяльності органів дізнання, слідства і суду викликає утруднення не тільки виявлення цього злочину, його кваліфікація, але і вирішення питань, повязаних з призначенням покарання. Значення обєктивної сторони полягає в тому, що, по-перше, будучи елементом складу злочину, вона входить в підставу кримінальної відповідальності, по-друге, є юридичною підставою кваліфікації злочинів, по-третє, дозволяє розмежувати злочини, схожі між собою по інших елементах і ознаках складу, по-четверте, містить критерій відмежування злочинів від інших правопорушень. Дитині від народження належать і гарантуються державою має рацію і свободи людини і громадянина відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, міжнародних договорів України, Сімейного кодексу України і інших нормативних правових актів України. Обєктивна сторона такого злочину як вбивство матірю новонародженої дитини (ст.117 КК), виражається в спричиненні смерті новонародженій дитині шляхом дії (наприклад, задушення або нанесення ран і ударів) або бездіяльності - залишення новонародженого без допомоги і годування, тобто свідомими діями матері, направленими на позбавлення життя немовляти, по-друге, злочинним результатом у вигляді смерті новонародженого і причинно-наслідковим звязком між ними. Диспозиція ст.

Зміст

Вступ

Розділ I. Загальні ознаки умисних вбивств за помякшуючих обставинах

Розділ ІІ. Умисні вбивства за помякшуючих обставинах (ст. 116, 117, 118, КК України

2.1 Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання

2.2 Умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини під час пологів або відразу після пологів

2.3 Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця

Висновок

Список використаної літератури