Ультраструктурні еквіваленти ендокринної функції серця хребетних в нормі та патології - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРобота виконана в лабораторії електронної мікроскопії Науково-дослідного лабораторного центру Національного медичного університету ім. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Стеченко Людмила Олександрівна, завідуюча лабораторією електронної мікроскопії Науково-дослідного лабораторного центру Національного медичного університету ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Коломійцев Андрій Костянтинович, завідувач кафедри гістології Медичного інституту Української асоціації народної медицини, доктор біологічних наук, професор Малюк Віктор Іванович, професор кафедри екології Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Захист відбудеться “21 ”травня 1999 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.04 Національного медичного університету ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім.Дослідження останніх років дають підстави стверджувати, що серце має високоефективну гормональну систему регуляції як функції серцево-судинної системи, так і підтримання загального гомеостазу організму. Багато уваги приділяється останнім часом вивченню роботи тканинної гормональної системи серця, продукт діяльності якої передсердний натрійуретичний пептид (ПНУП), синтезується в міокарді передсердь та вушок серця. Підтвердженням функціонування ендокринної та паракринної гормональних систем в серці було виявлення міокардіальної ренін-ангіотензивної системи, а також здатності ендотелію коронарних судин і гемомікроциркуляторного русла серця синтезувати цілий ряд вазоактивних речовин. Тому дані про ультраструктурні прояви ендокринної функції міокарда серця в філо-та онтогенезі допоможуть розкрити не тільки особливості розвитку і будови структур, відповідальних за цю функцію, але й сприятимуть кращому розумінню тих морфо-функціональних змін, які можуть бути наслідком пошкодження серцевих міоцитів. Визначити ультраструктурні особливості еквівалентів ендокринної функції серця в умовах серцево-судинної патології в клініці (вроджений дефект міжшлуночкової перегородки, ускладнений гіпертензією у малому колі кровообігу) та експерименті (легенева гіпертензія, введення попередника синтезу оксиду азоту (NO) - L-аргінину в умовах гіперхолестеринемії).Гранули другого типу містять менш електроннощільний матрикс, мають мембрану, проте навколомембранный обідок практично відсутній. Гранули третього типу містять найбільш електроннопрозорий матрикс, зовнішня мембрана в них відсутня. Другий - це зрілі структури, третій тип - гранули, що дифундують, тобто такі, що виводяться з клітини шляхом дифузії. У представників рептилій - ящірки, тритона і черепахи в кардіоміоцитах переважають гранули І типу. Кількість же гранул у клітині незначна, причому, часто гранули І типу спостерігаються в підсарколемальній зоні.Функціональна роль ендокринного і паракринного компонентів гормональної регуляції серця визначається станом їх ультраструктурних еквівалентів - передсердних специфічних гранул кардіоміоцитів і секреторних гранул ендотеліоцитів мікросудин - в умовах патології та у філогенетичному контексті. У різних представників хребетних (риби, земноводні, рептилій, птахів та ссавців) в міокарді присутні ендокринні кардіоміоцити, що містять специфічні гранули трьох типів, ультраструктура яких відображує послідовні стадії синтезу і секреції гормону, а їхнє кількісне представництво варіює в залежності від виду хребетних. Відсоткове співвідношення різноманітних типів гранул в клітинах свідчить про перевагу процесів синтезу і накопичення над виведенням пептидів. У ссавців (щур, собака, кріль) ендокринні кардіоміоцити виявляються тільки в міокарді вушок і передсердь, а кількісна перевага гранул III типу вказує на активність процесів виведення гормону. У пренатальному періоді розвитку щура ендокринні кардіоміоцити, що містять передсердні гранули, присутні у вушках, передсердях і шлуночках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ