Українці на етнічних картах першої половини ХІХ ст. - Статья

УКРАЇНЦІ НА ЕТНІЧНИХ КАРТАХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.Українсько-угорська етнічна межа вгнутою до півночі дугою йде на схід, охоплюючи Середнє, і на південний схід, минаючи Добронь, через Жнятине, Береги, минаючи Берегове правим берегом річки Самош, не доходячи до Сатмар Неметі, повертає на північний схід (проходить сучасною територією Закарпатської області України). Українсько-румунська етнічна межа, охоплюючи Шаркиз, повертає на північ, оминає Герцу та йде на південний схід до Бік-саду й далі на схід до Руськової, охоплює її й прямує на північний схід до кордону з Галичиною (проходить північними частинами округів Сату-Маре й Марамуреш Румунії). Українські етнічні межі зображені так: - українсько-польська етнічна межа починається біля Сарнаків на річці Західний Буг, далі тягнеться в південному напрямку до Білої, Межиріччя, Радина й Вогина, охоплює Сосновицю, Уршулин і Рухачів, досягає річки Вепр, по якій прямує до Красноставу, відтак тягнеться на південний захід до Туробіна й на південь, оминає Горай, доходить до Крешова, Лежайська, охоплює Переворськ, Дубецько, Динів, доходить до Березова, оминає його з півдня й прямує до Коросна й Дуклі, повертає на захід і, звиваючись, тягнеться до Ясла, Нового Санчу і на південь - до Північної (проходить сучасними східними теренами Любельського, південними Підкарпатського і південно-східними Малопольського воєводств Польщі); українсько-білоруська етнічна межа починається західніше Сарнак, прямує на південний схід по річці Західний Буг через Немирів до Берестя й на південь до Терешполя, Коденя, Славатичів, Володави, далі, звиваючись, - на північний схід, оминає Мокряни, досягає витоків річки Піни, прямує на південний схід, пересікаючи річки Припять і Стохід, повертає на схід до річки Горині між Дубровицею й Століном, далі тягнеться на південний схід, оминає Глинне, прямує на схід до Словечного, повертає на північний схід до Скородного й по річці Славечній прямує до річки Припять, уздовж неї доходить до річки Дніпро, по Дніпру тягнеться на північ до Лоєва й гирла річки Сож, далі у північно-східному напрямку через Добрянку - до річки Снови, відтак - до Нового Міста, Мглина й Луковиців; до української суцільної етнічної території зараховано Стародубщину (проходить сучасними північними теренами Любельського воєводства Польщі, південними - Брестської й Гомельської областей Білорусі та Брянської області Російської Федерації); українсько-російська етнічна межа починається на північ від Луковиців і проходить, звиваючись, у південно-східному напрямі через Вигонські постоялі двори, Погар, Толстодубову, Крупець, входить в українську територію російським півостровом до Конотопа, прямує в східному напрямку до Суджі, Золочева, Липців, Вовчанська, Бирюка, Острогожська, досягає річки Дон, тримаючись якої, іде на південний схід до Казанської, Нижнього Мамона, Богучар, Біловодська й сягає річки Сіверський Донець біля гирла річки Айдар, по Сіверському Дінцю тягнеться на південний схід до Каменської, не доходячи до якої, повертає на південний захід до Камяного, Ольховатки, Андріївки, Багатиря, відтак на південь до Старомлинівки, Красної Поляни, і прямує на південний захід до Олексіївки, Кирилівки, Вільного, Токмака, Кронталя, Семенівки, Каракуї, Перекопа й Каркінітської затоки (проходить територією сучасної Брянської області Росії, зі сходу входить у Сумську область України, тримається сучасного українського державного кордону з Росією в Харківській області, проходить південно-східними теренами Бєлгородської й південними Воронезької, північними Ростовської областей Росії, південними територіями Луганської, Донецької, Запорізької й Херсонської областей України).