Формування через національні репресії прагнення представників національних спільнот "завуалювати" свої етнічні особливості, максимально асимілюючи в іноетнічному середовищі. Наслідки російсько-більшовицької імперської експансії для українців і поляків.
При низкой оригинальности работы "Українці і поляки в умовах радянської політики 1920-1930-х рр.: ціннісні виміри та соціокультурні наслідки", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Українці і поляки в умовах радянської політики 1920-1930-х рр.: ціннісні виміри та соціокультурні наслідкиУкраїнці і поляки, які стали союзниками в боротьбі з більшовизмом у 1920 р., рівнозначно зазнали терору на національному ґрунті в період 1930-х рр. Наслідками російсько-більшовицької імперської експансії для українців і поляків стали гоніння на національні культури, посилення русифікації, депортації, розкуркулення, розгубленість і страх, втрата соціокультурних орієнтирів, ціннісних установок, розмивання національної ідентичності та асиміляція в радянському російськомовному середовищі. Подальшого дослідження потребують проблеми соціокультурних, ментальних наслідків радянської імперської політики уніфікації та репресій щодо українців, поляків та представників інших національностей у Радянській Україні. Затонський, хизуючись радянськими перемогами на польському фронті, тим, що червона кіннота по дорозі в Житомир вирубала більше 8 тис. поляків, іронічно писав, що пан Пілсудський всерйоз взявся за більшовиків, ще раніше він «витяг для цього із якоїсь варшавської таверни голодранця Петлюру, велів його вмити, причепурити, назвав гетьманом і гордо заявив на увесь світ, що він іде «самовизначати» Україну, допомагати українським робітникам і селянам визволятись від власної радянської влади» [13, арк.122]. Ставлення до Польщі, як до ворожої фашистської держави обумовлювало відповідне ставлення до поляків в радянській країні; 2) соціальне походження - знищенню підлягали «чужі» класи, особливо носії приватновласницького світогляду; 3) приналежність у минулому до ворожих армій; 4) релігійність і належність до певних конфесій; 5) місце народження, родичі за кордоном та ступінь звязків з ними - любов до малої Батьківщини розцінювалася як націоналістична діяльність, пропаганда буржуазного, фашистського способу життя; 6) належність до розкуркулених, «лишенців», обмежених у політичних правах.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
