Українсько-російські торговельно-економічні відносини в умовах глобальної інтеграції - Автореферат

Державний вищий навчальний заклад "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"Так, українсько-російські економічні відносини в основному розглядаються економістами розрізнено, без урахування інтеграційних пріоритетів України. Для вирішення завдань дисертаційного дослідження використовувались методи: історичного та логічного аналізів - при дослідженні теоретичних принципів формування зовнішньоекономічної політики і особливостей розвитку сучасних інтеграційних процесів (Розділ 1); статистичного кількісного і якісного порівняння, структурного та факторного аналізів - при аналізі основних тенденцій і пропорцій розвитку торговельного та інвестиційного співробітництва України з Російською Федерацією (Розділ ІІ); системний підхід - при визначенні основних стратегічних засад розвитку торговельно-економічних відносин України з Росією; економіко-математичного моделювання - при розробці організаційно-методичних аспектів збільшення обсягів українського експорту на російський ринок і прогнозної оцінки основних показників торговельно-економічних зв‘язків України з Російською Федерацію (Розділ ІІІ). Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в отриманні наукових результатів, які містять теоретико-методичні положення щодо формування напрямів і вдосконалення торговельно-економічних відносин України з РФ в умовах глобальної інтеграції; зокрема у дисертації: вперше: - виявлено критичні тенденції сучасного розвитку українсько-російських торговельно-економічних відносин, що полягають у неритмічності товарообміну та його недостатній диверсифікації; експансії російського капіталу в стратегічні сфери української економіки (насамперед, у паливно-енергетичний комплекс) при обмеженій присутності українського капіталу на російському ринку; асиметричності у виробничій сфері, що обумовлене, в першу чергу, технологічною дезінтеграцією; нееквівалентністю взаємних міграційно-трудових відносин у мотиваційному та регулятивному планах (російська ініціатива щодо введення візового режиму, нова жорстка міграційна політика РФ без будь-якого послаблення для української сторони тощо); охарактеризовано суперечливу природу процесів, які відбуваються в межах інтеграційного обєднання Союз незалежних держав (СНД) та їх вплив на українсько-російські торговельно-економічні відносини; доведено непродуктивність ідеї збереження економічних звязків, що існували між республіками СРСР та виявились неефективними в нових ринкових умовах; наголошено, що країни - члени СНД значно різняться між собою за геополітичним статусом, економічним потенціалом, етнокультурними особливостями, і це утруднює як інтеграційну, так і двосторонню їхню взаємодію, у тому числі українсько-російську; доведено що основні пріоритети Росії стосовно України більшою мірою лежать у геополітичній площині: намагання залучити Україну до системи колективної безпеки СНД, змусити Україну визнати існування зовнішніх кордонів СНД, не допустити посилення впливу на Україну інших світових і регіональних центрів, забезпечити доступ Росії до важливих економічно-стратегічних зон, а також комунікацій на території України; українські стратегічні пріоритети щодо відносин з РФ в основному полягають в забезпеченні рівноправного, взаємовигідного співробітництва в економічній сфері; доведено, що українсько-російські торговельно-економічні відносини мають базуватися на сучасній стратегічній доктрині України, яка передбачає поетапну адаптацію до європейських норм і структур з одночасним розвитком відносин зі стратегічними партнерами, серед яких провідне місце посідає Росія; оптимальний рівень торговельно-економічних відносин між Україною і Росією можуть забезпечити підходи, що враховують загальносвітові регулятивні тенденції і формуються, насамперед у межах СОТ як недискримінаційній глобальній торговельній системі;У розділі 1 "Теоретико-методологічні засади формування торговельно-економічних відносин між Україною і Російською Федерацією в умовах глобальної інтеграції" розкриваються теоретико-методологічні принципи формування зовнішньоекономічної політики в умовах міжнародної інтеграції та глобалізації, а також її особливості щодо відносин України з РФ, досліджуються основні інтеграційні пріоритети України і РФ. Виходячи з того, що Україна має глобальні, інтегровані продукти в багатьох сферах суспільного виробництва, автор вважає, що реальні успіхи на європейському напрямі зовнішньоекономічної політики не тільки не зашкодять українсько-російським економічним відносинам, а навпаки додадуть Україні в цих відносинах більшої впевненості. У розділі 2 "Дослідження торговельно-економічних відносин між Україною і Російською Федерацією в аспекті інтеграції України до системи світового господарства" досліджується процес формування торговельно-економічних відносин між Україною і Росією і дається оцінка стану інтеграції України до системи світового господарства, зокрема, до європейських структур.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ