Українсько-німецькі відносини: політична, економічна та культурна співпраця (1998-2005 рр.) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯРобота виконана у відділі всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України Національної академії наук України. Науковий керівник: кандидат історичних наук МАРТИНОВ Андрій Юрійович, старший науковий співробітник відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України. Захист відбудеться “14” грудня 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.008.02 у Національному університеті „Києво-Могилянська академія” (04070, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Національного університету „Києво-Могилянська академія” (04070, м.Федеративна Республіка Німеччина, одна з найбільш економічно розвинених країн світу, є головним торговельним та інвестиційним європейським партнером України, завдяки чому створено надійний фундамент двосторонньої взаємодії. Зважаючи на вагому роль ФРН у Європейському Союзі, Україна зацікавлена в поглибленні співпраці з Німеччиною в усіх сферах, які вирішальним чином впливають на реалізацію стратегічного завдання поетапної інтеграції України до Європейського Союзу. Саме тому комплексне вивчення двостороннього співробітництва, аналіз його стану та якості, визначення пріоритетних напрямів, форм і зясування перспектив їхнього подальшого розвитку з точки зору нагальних потреб України, має важливе значення як для української історичної науки, так і для формування політики подальшої співпраці між Україною та ФРН. Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації: · розкрито ключову роль міждержавних політичних відносин між Україною та ФРН для поетапної трансформації політичної системи України, визначення перспективних напрямів поглиблення співпраці та залучення нових субєктів співробітництва, зокрема неурядових громадських організацій; Доведено, що, хоча група німецьких експертів-економістів, які працювали при Кабінеті Міністрів України, систематично стимулювали сприйняття ринкових підходів до розвязання основних економічних проблем України, взаєморозуміння між сторонами все ще залишається недостатнім, а відтак зменшується і ефективність консультативної допомоги німецьких експертів Україні;Мартинов з позицій політичного неореалізму розглянув взаємозвязок внутрішніх реформ в Україні з проблемою її адаптації до імперативів членства в ЄС і переконливо довів, що підтримка Німеччини відіграватиме немаловажну роль у реалізації європейського вибору України. Хохлачов, вивчивши становище етнічних німців України, справедливо вважають використання їхнього потенціалу винятково важливим для розвитку українсько-німецьких відносин. Разом з тим, малозясованими залишаються і потребують поглибленого вивчення такі важливі питання як еміграція з України у роки суспільної трансформації більшої частини німецької громади, умови адаптації “українських” німців до життя на історичній батьківщині, особливості перешкод, що існують в Україні з адаптацією німецького досвіду перетворень. Їхні роботи відзначені обґрунтуванням прагматичного підходу Євросоюзу до підтримки європейського стратегічного вибору України, причому оптимальною стратегією ЄС вважається політика “посиленого спеціального сусідства”. Відсутність аналогічної установи в Україні суттєво обмежує потенціал наукової співпраці українських та німецьких дослідників.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ