Український скрипковий концерт. Тенденції жанрово-стильової динаміки - Автореферат

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.УКРАЇНСЬКИЙ СКРИПКОВИЙ КОНЦЕРТ. ТЕНДЕНЦІЇ ЖАНРОВО-СТИЛЬОВОЇ ДИНАМІКИ Заранський В.І. Український скрипковий концерт. У роботі здійснено екскурс в теорію і історію жанру скрипкового концерту, що розглядається як багатоскладове, системне явище. У відповідності з провідними естетичними вимогами сучасності подано періодизацію розвитку українського скрипкового концерту від початку 20-х до кінця 90-х років ХХ століття, прослідковано шляхи формування національного різновиду жанру, розпочатого В.Косенком і завершеного М.Сформувавшись в Україні в 20-і роки ХХ сторіччя скрипковий концерт пройшов значний еволюційний шлях. Козаренка та інших - український скрипковий концерт подивляє художньою досконалістю, кардинальним переосмисленням традиційних композиційних структур, вибагливістю форм наслідування національних та загальноєвропейських традицій, вільним володінням сучасною композиторською технікою, мобільністю виконавських складів. Концертність, як вияв різних типів взаємодії сольно-оркестрового звучання запозичує від симфонізму наскрізний розвиток і якісні зміни образності, що призводить до формування жанру нового типу. скрипковий концерт інструментальний жанр 3. інтенсивним розвитком українського скрипкового концерту в останній третині ХХ сторіччя, що проходить під знаком радикального оновлення жанру; Лише в межах монографічних праць, присвячених розгляду творчості окремих композиторів та в дослідженнях з історії української музики можна знайти спроби узагальнення і систематизації шляхів розвитку інструментальних творів, зокрема скрипкового концерту 20-70-х років.Диференціюються поняття концертності та концертування: перше похідне від жанру з властивим йому віртуозно-блискучим інструменталізмом, друге - від музичної драматургії, що керується ідеєю демонстрації акту музикування як своєрідного звукового видовища. Водночас формується і тенденція створення одночастинної поемної форми Восьмий концерт Л. Абсурдні гасла РАПМУ стосовно художньої неповноцінності симфонії, сонати, концерту та культивування масових пісенних жанрів затримали розвиток крупних інструментальних форм. Формується жанровий феномен так званого «юнацького» концерту із властивою йому опорою на усталену циклічну схему, з типізованим семантичним змістом частин: енергійне сонатне allegro - пісня-романс - запальне танцювальне рондо. Широкий спектр різновидів концерту цих років демонструє різні за змістом, формою, завданнями опуси.Панорама еволюції жанру від перших зразків до творів, написаних в кінці другого тисячоліття - тривалий процес, що умовно поділяється на чотири, приблизно однакових у часі періоди. У 20-30-х роках, позначених активним виявом національного самопізнання та самоутвердження, зявляються перші зразки українського скрипкового концерту (В. Переживаючи жорсткий ідеологічний тиск, український скрипковий концерт демонструє стильові тенденції доцентрового характеру, безпосередньо наслідуючи оптимістичний пафос українського та російського епіко-жанрового симфонізму ХІХ - початку ХХ століття. Стандартність та прогнозованість способу мислення вирізняє групу так званих «юнацьких» концертів. В середині 60-х років продовжує розвиток різновид «юнацького» концерту в звичних умовах традиційного концертного змагання і постійного лідерства соліста на тлі супроводжуючої партії оркестру.

2. Основний зміст дисертації