Український ринок карткових розрахунків, зокрема фізичних осіб. Визначення основних проблем, що склалися та шляхів їх вирішення. Аналіз перспектив розвитку - Курсовая работа

Український ринок карткових розрахунків, зокрема фізичних осіб.Розвиток технічної та економічної думки на протязі XXI сторіччя призвів до значного підвищення ефективності функціонування економіки, рівня життя людей в розвинених країнах світового співтовариства. Однією з найважливіших сфер банківської діяльності від якої залежить ефективність функціонування економіки України в цілому і кожного субєкта підприємницької діяльності окремо, є організація безготівкових розрахунків у господарському обороті. Однак у сфері сучасних банківських послуг для населення, автоматизації банківських операцій ще невирішені проблеми, що вимагають координації спільних зусиль Національного банку України та банків. Одним з основних напрямків діяльності Національного банку України на сьогодні є утворення Національної системи масових електронних платежів, що базуються на використанні банківських пластикових карток. Свою задачу в утворенні платіжної системи по карткам Національний банк України бачить у зменшенні обєму готівкових грошей в обігу і тим самим при зупиненні процесу наростання грошової маси.Перші картки були картонними, дані на них були або написані, або видавлені. Після того, як покупка відбулася, магазин здавав розписки в банк, і банк оплачував їх з рахунків покупців. Але, мабуть, принципово новий період в розвитку карткового, бізнесу почався, коли в нього вступили перший і другий за величиною американські банки: Bank America і Chase Manhattan Bank. І ось в 1966 році Bank America почав видавати ліцензії на випуск карток BANKAMERICARD іншим банкам у відповідь на це декілька крупних банків-конкурентів Bank America створили свою Міжбанківську карткову асоціацію - МКА (Interbank Card Association). В 1969 році ця асоціація купила права на карти “Master Charge”, що випускалися картковою асоціацією банків західних штатів, більшість банків-членів МКА перейшла на випуск “Master Charge”.Українська наукова думка, зокрема спеціалісти ЗАТ “Укркарт”, що приймали участь у розробці Положення “Про введення пластикових карток міжнародних платіжних систем в розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки”, вважають, що “... кредитна банківська картка надає можливість здійснювати операції по дебету картрахунку в межах встановленого банком-емітентом ліміту кредиту.” Російські вчені, зокрема доктор економічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин Російської Академії Наук Усоскін В.М. пропонує наступне визначення: “кредитні картки призначені для купівлі товарів з використанням банківського кредиту, а також для отримання авансів в готівково-грошовій формі”. Головною особливістю кредитної картки, на думку науковця, є відкриття банком кредитної лінії, яка використовується автоматично кожного разу, коли відбувається купівля товару або береться кредит в грошовій формі. Іншій російський дослідник банківської справи з Московського Фінансового Обєднання - Кумок С.І. стверджує, що кредитна картка - це документ, який дозволяє його держателю отримати кредит в заздалегідь обумовлених розмірах без спеціального забезпечення оплати товарів та послуг, а також отримання готівки. Він вважає, що такий розділ не має ніякого відношення до самої картки, а розділяти слід платіжні схеми де діють картки і пропонує розділити їх на: · кредитні;В системі використання пластикових карток беруть участь: держателі (власники) карток, банк-емітент, торговельні установи та заклади сфери послуг, банк-еквайр, процесинговий центр. Емітентом картки є банк, але гроші, управління якими може забезпечити картка через поточний та кредитний рахунок клієнта, зберігають в банку свою належність конкретному власнику. Процедура платежу за товари та послуги за допомогою кредитної картки відбувається на платіжному терміналі з предявленням ПІН-коду в режимі online (онлайн-операційний режим, при якому термінали (або банківські автомати) зєднані з центральною компютерною системою (процесиноговим центром) та мають доступ до бази даних для авторизації (дозволу емітента картки чи установи, діючої від його імені, визнати угоду діючою для торговця, банківського автомата), запиту та зміни файлів) до процесингового центру та (або) банку-емітенту і з перевіркою допустимого ліміту кредитування на спеціальному картковому рахунку клієнта; для малих сум може проводитися в режимі off-line (офф-лайн-операційний режим, при якому термінали (або банківські автомати) не зєднані з центральним процесором системи на протязі тривалого чи короткого проміжку часу. Оскільки емітентом електронного гаманця є банк, то гроші клієнта заносяться на узагальнений рахунок гаманців чи то банка-емітента, чи розрахункового банка, який може в крайньому випадку обєднати всі банки, що беруть участь в системі.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Банківська пластикова картка як інструмент розрахунків та кредитування

1.1 Історія виникнення та розвитку платіжних карток

1.2 Теоретичні аспекти карткового бізнесу

1.3 Класифікація, види та характеристика пластикових карток

РОЗДІЛ ІІ. Пластикові картки для фізичних осіб, розрахунки за ними та їх облік

2.1 Загальна характеристика розрахунків з використанням пластикових карток фізичними особами та їх облік

2.2 Приклад відображення в бухгалтерському обліку операцій з використанням платіжних карток під час видачі готівки з банкомата та сплати і розподілу комісійних

РОЗДІЛ ІІІ. Напрямки поліпшення системи розрахунків платіжними картками в Україні

3.1 Перспективи розвитку ринку пластикових карток

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ