Український поліметричний вірш: природа і тенденції розвитку - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНауковий керівник: доктор філологічних наук, професор Костенко Наталія Василівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії літератури та компаративістики. Юрія Федьковича, професор кафедри української літератури кандидат філологічних наук, старший викладач Підпалий Андрій Володимирович, Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”, старший викладач кафедри української мови та літератури Вперше в українському віршознавстві на основі системного аналізу визначено його витоки і тенденції розвитку. Динаміка розвитку даної віршоформи простежується від народнопісенного поліритмічного вірша та нерівноскладового книжного вірша до постмодерніського типу поліметричного вірша. В соответствиями с указаной спецификой в составе украинской полиметрической поэзии ХХ-начала ХХІ века выделяем четыре типа полиметрической структуры: полиметрический стих Шевченковского типа (который восходит к формам народной песни); стих модерного типа с елементами народной песни; полиметрический модерный стих книжного типа; постмодернистский тип полиметрического стиха (мюзикл вертеп).По-перше, вивчення поліметричного вірша від витоків до наших днів дозволить осмислити природу поліметричних конструкцій в українській поезії, визначити тенденції розвитку даної форми організації вірша. По-друге, системне вивчення поліметричного вірша дозволить виявити особливості будови поліметричних конструкцій у того чи іншого автора. Крім того, віршознавчий аналіз поліметричних конструкцій поглибить розуміння художнього світу як впорядкованої структури, оскільки метрична структура не існує ізольовано, а має вихід у сферу ритміки, фоніки, римування, строфіки, образно-символічної системи, загального композиційного ладу. Підходи до поліметрії можемо помітити в працях О. Для досягнення цієї мети ставились такі завдання: дослідити типологію поліметрії, що розроблена у сучасному віршознавстві. розкрити передумови, що формували появу та особливості українського поліметричного вірша. простежити, яким чином актуалізувалися типи поліметричного вірша в українській поезії ХІХ-ХХ століть та сучасного періоду. визначити, чи існує звязок між жанровою належністю твору й інтенсивністю вияву поліметрії.Конструкції, до складу яких входить вірш і проза („прозіметрум” за Орлицьким), зараховуємо до складу поліметричних на тій підставі, що в такій конструкції відбувається зміна ритму прозового на віршовий або навпаки. Неоднорідність природи поліметрії зумовлена різним характером складочислення в силабічних структурах, які формували поліметричний вірш та вплинули на його розвиток. Тут поєднуються різні інтонаційні типи вірша - наспівний та говірний; структурні типи - вірш вірш, прозіметрум; форми - в межах фрази, при появі нового персонажа, в межах яви чи окремої частини вертепу. Загальна класифікація має такий вигляд: лірична поліметрія містить конструкції в межах силабіки („Розрита могила” 12-скл. 14-скл); конструкції з використанням силабіки книжного походження та силабо-тоніки („На вічну память Котляревському” Я4 12-скл. 14-скл); конструкції з використанням народнопісенних форм („Чого ти ходиш на могилу?” 4 4 5;Я4). епіко-драматична поліметрія характеризується чотирма різновидами поліметричного вірша: прозіметрум („Гайдамаки”); силабіка книжного походження з силабо-тонікою з домінуванням силабіки („Великий льох”); силабіка книжного походження в поєднанні з силабо-тонікою з домінуванням силабо-тоніки („Слепая”); конструкції з використанням народнопісенних форм („Відьма”).

2. Основний зміст роботи