Український письменницький епістолярій: типологія відкритого листування - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКААВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано на кафедрі теорії літератури та компаративістики Київського славістичного університету. письменницький листування літературний жанровий Кузьменко Володимир Іванович, ректор Київського славістичного університету, завідувач кафедри теорії літератури та компаративістики Бернадська Ніна Іванівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії літератури та компаративістики; Захист відбудеться «26 » вересня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м.Нарешті, ця „видавничо-жанрова новація” (В.Кузьменко) позитивно відбилася на зростанні загальної культури, глибині аналізу й синтезу нових розробок, оскільки, за словами І.Франка, «кожне зернятко фактичної інформації в таких справах посуває вивчення нашої літератури наперед» . Однак ця копітка робота, що дає можливість в деталях вивчити багатство духовного світу митця, вияв його в листах, потребує подальших ненастанних зусиль та пильної уваги дослідників. Необхідність теоретичного осмислення письменницького епістолярію спричинена також і тими суспільно-політичними змінами, що постали в житті українського народу та України як самостійної і незалежної держави, і віддзеркалились в рамках самого епістолярного жанру, розширення цих рамок у відповідності до актуальної літературної ситуації (орієнтація на набутки найближчих попередників, художнє освоєння давнішої традиції - донедавна замовчуваних і спотворених явищ літератури 20-х років ХХ ст., широке й вільне використання мистецького досвіду літератур Заходу після зняття ідеологічного табу). Все це ставить перед дослідниками проблему вивчення письменницького епістолярію з погляду його власне художнього значення, а також в аспекті жанрово-стильових модифікацій, оскільки в літературному процесі ХХ ст. намітились тенденції до „розмивання” жанрових меж, до виникнення нових їх утворень, які не вкладаються в традиційні канонічні рамки. Мета дисертаційної роботи полягає у визначенні специфіки та функцій відкритого письменницького листування в українському літературному процесі першої половини ХХ ст., зокрема у проведенні комплексного дослідження його жанрово-стильових особливостей та розробці питання про його типологію у системі літературних жанрів, стильових організацій, у взаємозвязку з дискурсом художньої словесності означеного періоду.У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації та її актуальність, сформульовано основні проблеми роботи і напрями їх розкриття, визначено обєкт і предмет дослідження, окреслено мету й конкретні завдання дисертації, основні теоретико-методологічні засади, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, наведено форми апробації дисертаційної роботи, вказано на її структуру та обсяг. Бахтіна” висвітлюється переформатована вченим ідея про взаємодію побутового листа й літературного листування у типологію первинного й вторинного жанрів, де жанр листа в його різноманітних трансформаціях стає синкретичним жанром в загальній типології жанрознавства. Скварчинська вказала також на існування „ніби-теорій”, представники яких визначали лист як єдинопродукт практичних потреб. Такий лист примушує читача проникнути в суть суперечок, в суть думок автора й адресата, стати на чийсь бік. По-друге, лист письменника (а значить і відкритий лист також) - „це твір літературного та історіографічного жанру...”, як переконливо це доводить В. Кузьменко.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ