Український національно-визвольний рух у Галичині на початку ХХ ст. та українська преса Наддніпрянської України - Автореферат

Харківський національний університет ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукЯк на початку ХХІ ст. світове суспільство спостерігало за подіями в Україні, так і на початку ХХ ст. вся Європа стежила за вирішенням українського питання. Відтак, можна простежити певну паралель сучасних процесів із тими, що відбувалися на українських землях початку ХХ ст., зокрема в Галичині. Ключове місце в українському національно-визвольному русі в Австро-Угорщині належало Галичині, що з частиною польських земель була обєднана австрійським урядом в окремий коронний край, незважаючи на різницю в етнічній приналежності мешканців цих земель. Оскільки населення східної частини Галичини в досліджуваний період складали українці, а всі гілки влади, судова система, освіта коронного краю були спольщені та поставлені на службу передусім польським інтересам, то антиукраїнська політика польської адміністрації обурювала українську громаду Галичини. Хоча сьогодні Україна є незалежною та суверенною державою, невирішеними залишаються деякі внутрішні проблеми.У роки становлення і розвитку незалежної України спостерігається зростання інтересу науковців до обєктивного вивчення історії України. Після проголошення незалежності України дослідники звернулися також до обєктивного вивчення дореволюційної української преси. Разом із тим, питання вивчення, аналізу і пропаганди українського національно-визвольного руху в Галичині на початку ХХ ст. в українській пресі Наддніпрянської України ще не стало предметом спеціального вивчення в історіографії. Звичайно, українська преса Наддніпрянської України не досягла цілісного концептуального осмислення досліджуваного нами питання, але внесла вагомий вклад і у вітчизняну історичну науку: збагатила її великим статистичним і фактичним матеріалом, окреслила основні напрямки українського національно-визвольного руху в Галичині, простежила у хронологічній послідовності різні аспекти цього руху, намагалася визначити причини боротьби українського населення Галичини за своє національне визволення. Також були залучені фонди Центрального державного історичного архіву України у Києві, які дали змогу висвітлити наявність адміністративних утисків щодо української преси Наддніпрянщини: фонд Канцелярії Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора за 1908-1913 рр. (ф.Обєктивно інформуючи українське суспільство про всі прояви політичного, культурного й економічного національного життя, поширюючи державницькі ідеї, українська преса пропагувала й обґрунтовувала доцільність українізації освіти та використання національної мови в усіх сферах життя; відіграла важливу роль у становленні пресової мови; виступала своєрідним провідником в обєднанні українців Російської та Австро-Угорської імперій в єдине національне ціле для спільної національно-визвольної боротьби. Українські газети та журнали Наддніпрянщини відігравали визначну роль у пропаганді досягнень українського національно-визвольного руху в Галичині, особливу увагу звертали на боротьбу за реформу виборчого права у галицькому сеймі та австрійському парламенті, відкриття українського університету у Львові, польсько-українські відносини. За аналізом наддніпрянської преси визначено, що на початку ХХ ст. в Австро-Угорській імперії відбувалася політизація та радикалізація українського національно-визвольного руху, центром якого була Галичина. На першій стадії (1900 р. - початок 1908 р.) спостерігалася активізація українського національно-визвольного руху, що проявлявся в усіх сферах галицького життя; поряд із соціально-економічними, культурними вимогами українці активно вимагали національно-територіальної автономії для Східної Галичини, реформування виборчого законодавства; преса вказувала на консолідацію усіх верств українського суспільства під проводом націонал-демократичної партії у боротьбі за свої права; спостерігалася активна парламентська боротьба під гаслом загального виборчого права. Друга стадія (1908-1909 рр.) характеризувалася спадом національно-визвольної боротьби в Галичині внаслідок проведення опортуністичної політики українських парламентської та сеймової фракцій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ