Підходи до вивчення національного характеру, його структурні й сутнісні складові. Становлення, утвердження та реалізації українського національного характеру як чинника державотворення. Дослідження рис національного характеру сучасних українців.
Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукВ цих умовах особливо зростає інтерес до відродження національної культури, збереження традицій і базових цінностей українського народу, відновлення кращих рис його національного характеру, як одного з головних факторів збереження власної автентичності, самобутності й самодостатності та важливого державотворчого чинника. Актуальність комплексного українознавчого дослідження даної проблеми обумовлюється також потребами всебічного аналізу складних і суперечливих процесів націє-і державотворення, необхідністю врахування типових характерологічних рис народу при розробці важливих аспектів зовнішньої і внутрішньої політики, потребами наукового прогнозування та ефективного коригування міжнаціональних відносин, а також необхідністю адекватного розуміння специфіки етнонаціональних процесів і наукового забезпечення формування громадянського суспільства та модерної української нації європейського типу. В епоху романтизму дослідники починають звертати увагу не тільки на раціональні, але й на ірраціональні елементи народного духу (що виявляються в народній культурі), утверджується традиція розгляду національного характеру як складного феномена культури, який має вивчатись комплексно, за участю філософів, етнографів і психологів. Одні дослідники не вважали проблему національного характеру науковою, інші вчені, хоча й визнавали цю проблематику, але не розводили поняття «етнос» і «нація», «національний характер» і «психічний склад нації» та не повязували національний характер із концепціями націє-і державотворення. В останні 20 років, у звязку з необхідністю комплексного дослідження процесів націє-та державотворення в Україні, проблема національного характеру набула особливого значення, хоча поняття «національний характер» і досі залишається дискусійним і концептуально невизначеним, у багатьох розвідках спостерігається термінологічна неузгодженість.Починаючи від опису своєрідних характерологічних особливостей різних народів, філософська думка прийшла до комплексного аналізу суспільно-політичних, культурно-історичних та етнопсихологічних аспектів формування національного характеру, а також до інтегративного розуміння національного характеру як феномена національної культури і способу самореалізації національної спільноти у світовому соціокультурному просторі. У підрозділі 1.2 «Національний характер як предмет українознавства» зазначається, що характерологічні особливості українського народу аналізували в різних ракурсах філософи, історики, педагоги, психологи, а також видатні письменники, поети, політичні, релігійні та громадські діячі (М. Вивчаючи національний характер, українські дослідники прагнули зрозуміти сутність національної культури як способу буття української людини і нації, сенс існування українського народу, його нагальні духовні потреби і творчі досягнення, а також визначити його історичну місію та місце серед інших народів світу. Зазначається, що поняття «національний характер» і «психічний склад нації» не можна ототожнювати, адже національний характер є лише одним з компонентів (хоча й найбільш стійким) і основою психічного складу нації (який включає в себе не тільки національний характер, але й ментальність, національний образ світу, національну свідомість і самосвідомість, національні почуття тощо). Національний характер кожного народу формувався упродовж тривалого періоду його історичного розвитку під впливом певних соціальних верств (в Україні на формування основних рис етнотипової поведінки й національного характеру вплинули засновники й будівники Руської держави, давньоруські дружинники, книжники, просвітники, козаки, братчики, релігійні діячі, борці за свободу й незалежність держави, селянство та національно-демократична інтелігенція).У дисертації вперше на підставі філософсько-світоглядного аналізу етнічної і політичної історії українського народу запропоновано концептуальне бачення процесу становлення й розвитку українського національного характеру в єдності його структурних, сутнісних і функціональних аспектів та зясовано специфіку його впливу на державотворчі процеси. Аналіз стану розробки проблеми національного характеру в структурі соціогуманітарного знання показує, що проблема характерологічної своєрідності різних народів світу була актуальною для представників багатьох дисциплін (філософів, істориків, етнологів, соціологів, антропологів, культурологів, психологів) упродовж всієї історії розвитку наукової думки, здобуваючи різні способи свого вирішення.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
