Дослідження суті світоглядно-політичного становлення націонал-комунізму. Аналіз його еволюції від абстрактно-ідеальної ідеї соціальної справедливості до створення власних владно-політичних структур. Централізаційна і русифікаторська політика більшовизму.
При низкой оригинальности работы "Український націонал-комунізм та його вплив на політичну організацію суспільства", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Український націонал-комунізм та його вплив на політичну організацію суспільства ідейний комунізм політичний більшовизмЦе певною мірою закономірно - відчуваючи на собі тиск імперських держав, Україна намагається створити альтернативний тип організації суспільства, бездержавний, де державні інститути однозначно відкидаються, а держава трактується виключно як «знаряддя експлуатації» (С.Подолинський, М.Костомаров, М.Драгоманов, М.Грушевський, УСДРП). Справа в тому, що із численних робіт Леніна про національне питання можна зробити висновок, що більшовики засуджують будь-які форми національної дискримінації, визнають рівноправність націй, надають свободу розвитку мови, самоуправління та вважають право нації на самовизначення, на утворення власної держави, невідємним правом будь-якої нації [10,11]. Якщо Д.Донцов (він на той час був членом УСДРП) зосереджує свою увагу на доведенні національної дискримінації з боку російської соціал-демократії, то Лев Юркевич у полеміці з Леніним доводить, що Ілліч, «проголошуючи ідею самостійництва», насправді декларує ілюзію, а будь-які спроби української комуністичної партійної самоорганізації ним заперечуються і навіть знищуються [25,421-423]. І, хоч ЦВК ІІІ Інтернаціоналу відкинув «Маніфест» [8,261], проте цей документ яскраво ілюструє, що український націонал-комунізм різними способами, постійно і послідовно намагався розбудувати власну політичну структуру, яка б враховувала специфіку господарського, партійного та духовного життя на Україні. Між тим, в 1920-х роках національні комуністи намагаються опанувати уже не тільки сферу духовного простору суспільства, М.Скрипник, який займає достатньо високі посади в структурі радянської адміністративної ієрархії, вимагає рівноправного функціонування української і російської мов, служби в армії за місцем проживання, припинення русифікації українців через освітню і армійську системи, намагається вберегти від закриття українські заклади шкільної та спеціалізованої освіти на території Кубані та Курщини і Вороніжчини, де на той час проживало багато українців [19,93].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
