Український народний костюм кінця ХІХ - початку ХХ століття (Полісся) - Отчет по практике

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ Український народний костюм кінця ХІХ-початку ХХ століття (Полісся)Невичерпна скарбниця народної творчості та національних традицій завжди надихала дизайнерів, художників та модельєрів на створення повсякденного і святкового одягу за народними мотивами. Особливо актуальна фольклорна тема в індустрії одягу сьогодні: вітчизняні та зарубіжні журнали мод нашій увазі пропонують пальта, куртки, костюми, сукні, блузи, брюки, у крої та оздобленні яких використані елементи народного одягу. Протягом усього свого розвитку одяг відтворював певну еволюцію світогляду окремої людини, нації, суспільства: їхнє ставлення до різних навколишніх явищ, формування й розвиток звичаїв, обрядів, вірувань тощо. Отож, вивчаючи одяг, можна простежити особливості духовної культури народу. Отож дослідження такого виду матеріальної культури, як одяг, допомагає пізнанню духовного світу народу.З-поміж інших регіонів України поліські строї вирізняються домінуванням двоколірної біло-червоної гами, відсутністю купованих тканин та тканим і вибійчаним декоративним оздобленням вбрання. Біло-червоне кольорове звучання у поліському костюмі підкреслює його архаїчність і символізує поєднання двох начал: духовного-божественного (білий) та плотсько-земного (червоного). Пояс, завязаний на людині, був центром його вертикальної структури, місцем зєднання сакрального верху та матеріально-тілесного низу. Архаїчність поліського строю простежується також у жіночих головних уборах "намітках", які становлять так званий платовий головний убір характерний для багатьох древніх народів. Для поліського одягу типовим був приталений силует плечового одягу (безрукавок-шнуровиць, керсеток, свиток) та розширена донизу лінія поясного одягу (літники, спідниці з фабричного полотна, "спідниці з нагрудником").Наслідування міської європейської моди проявляється також у приталеному крої та включенні у чоловічий костюм такого елемента, як жилет. Ця деталь одягу прийшла з Європи на початку XVIIICT., коли більший вплив мала німецька та голандська моди, тому поширенішою на Поліссі стала саме назва "галстук". Ще одним важливим елементом чернігівського строю є вишивка на жіночих сорочках, яка перегукується з тканими узорами на кролевецьких рушниках і є інтерпретацією царської символіки - двоглавих орлів. Прикладом східнополіського вбрання може бути весільний стрій молодих з колишнього Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, тепер Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Колір такої "спідниці з нагрудником" міг бути зеленим, малиновим, червоним, але обовязково яскраво насиченого відтінку.Весільне вбрання київських поліщуків відзначається перевагою білого кольору з незначними кольоровими акцентами червоного та зеленого. "літник" або "андарак", витканий у поперечні різнокольорові смуги, в яких домінуючими були червоні та сині барви з невеликим доповненням зеленого, жовтого та білого. Широкі смуги - "дороги" червоного та синього кольорів перемежовували вузькими зеленими і жовтими смужками - "стежками". Виткане у горизонтальні смуги полотно, довжина якого повинна була дорівнювати 2-3-разовому обхвату по талії, вздовж смуг закладали у складки. Поруч із тканими з вовни у північних районах Київщини побутували й лляні білі запаски з тканим або вишитим "по чисницях" орнаментом, переважно у техніках поверхових непрозорих швів (настилування, набирування, затягування, занизування) у червоних кольорах з невеликою домішкою синього.На Західному Поліссі жінки носили білу уставкову (поликову) полотняну сорочку із стійкою або виложистим коміром, прикрашену тканим або вишитим орнаментом червоного кольору з домінуванням геометричних мотивів. До вовняної спідниці припинали полотняну або вовняну запаску. Як і в центральному Поліссі жіночим головним убором Західного Полісся були намітки, які вивязувались поверх очіпка, під яким носили "кибалку"-твердий обручок з картону або гнучкої деревини. Чоловічі сорочки прикрашались червоним тканим або вишитим орнаментом на комірі, манишці та чохлах. Поверх сорочки вдягали ткані спідницю і фартух.

Зміст

1. Місце та роль традиційного костюма у сучасній культурі

2. Традиційний одяг українців Поліського регіону

2.1 Східне, чернігово-сіверське Полісся

2.2 Центральне, київське Полісся

2.3 Західне, рівненсько-волинське Полісся

1. Місце та роль традиційного костюма у сучасній культурі