Український мовленнєвий етикет: синтаксично-стилістичний аспект - Автореферат

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНСЬКИЙ МОВЛЕННЄВИЙ ЕТИКЕТ: СИНТАКСИЧНО-СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТРоботу виконано на кафедрі сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Гуйванюк Ніна Василівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри сучасної української мови. кандидат філологічних наук, доцент Богдан Світлана Калениківна, Волинський державний університет імені Лесі Українки, завідувач кафедри історії та культури української мови, м.Луцьк. Захист відбудеться “7” жовтня 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 76.051.07 у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича за адресою: 58012, м. Із дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (58000, м.У цьому аспекті актуальним вважаємо питання про синтаксичну структуру, семантико-стилістичні аспекти та комунікативну реалізацію конструкцій мовленнєвого етикету. Питання про синтаксичну природу так званих „формул ввічливості” остаточно не зясовано в українському мовознавстві. Однією із спроб розглянути граматичну природу конструкцій мовленнєвого етикету в синтаксичному плані є їх зарахування до так званих „слів-речень”, що в загальнотеоретичному і в практично-методичному плані має вже свою історію (О. Напрям дисертації повязаний з комплексною науковою темою кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича „Соціокультурні та комунікативні аспекти функціонування і розвитку мовних одиниць” (0102U006599), держбюджетною темою „Функціонування сучасної української мови на тлі взаємодії локальних чинників та загальноєвропейських тенденцій” (УДК 811.161. 2’06’28), а також відповідає реалізації державної наукової програми „Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності”. Мета роботи полягає у комплексному дослідженні та систематизації формально-граматичних, семантико-функціональних та стилістичних особливостей у здійсненні їх синтаксичної типології конструкцій мовленнєвого етикету, які зафіксовані в художній творчості українських письменників та в епістолярії культурних діячів ХІХ-ХХ ст.У „Вступі” обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено обєкт і предмет, мету, завдання і методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, вказано джерела фактичного матеріалу, простежено звязок теми дослідження з науковою проблематикою установи, в якій виконана робота, зясовано особистий внесок здобувача та рівень апробації результатів. Перший розділ „Аспекти вивчення етикетних конструкцій у сучасному мовознавстві” складається з чотирьох підрозділів. У них розглянуто відомі на сьогодні погляди на синтаксичну природу етикетних конструкцій. Стереотипні формули ввічливості дослідники кваліфікують по-різному: „стилістичні формули” (М. Сутність комунікативної лінгвістики полягає в тому, що вона „досліджує загальні закони спілкування людей за допомогою природної мови, організацію засобів мовного коду та інших семіотичних (знакових) систем у процесах комунікативної взаємодії особистостей, вплив на засоби мови психічних, соціальних, когнітивних, культурних та інших чинників, а також різноманітних ситуативних складових комунікації”.У них зясовано основні формально-граматичні ознаки етикетного висловлення - предикативність, модальність та інтонацію; визначено особливості комунікативної реалізації, а саме: стандартизацію, еліптизацію та фразеологізацію; встановлено функціонально-семантичні різновиди етикетних висловлень. До дієслівних структур етикетних висловлень належать висловлення, побудовані за схемою односкладних означено-особових речень з головним членом у формі наказового способу дієслова другої особи однини чи множини (типу: Здрастуй! У дієслівних побажально-спонукальних етикетних висловленнях вживають предикати: - вибачення: „вибачай” („вибачайте)”; „пробач” („пробачте”); „пробачай” („пробачайте”); „даруй” („даруйте”); „прости” („простіть”); „не гнівайся” („не гнівайтеся”); „не сердься” („не сердьтеся”, „не сердіться”); „не ображайся” („не ображайтеся”); „не прогнівайся” („не прогнівайтесь”); З предикатами у формі наказового способу функціонують етикетні висловлення: - побажання-поздоровлення та віншування: „Живіть з Богом!”; „Живіть мирно!”; „Живіть в добрі та здоровї!”; „Живіть у добрі та злагоді!”; „Працюйте плідно!”; „Дай же Боже...”; „Пошли Боже...”; „Даруй Боже (Господи)...”; „Поможи Боже...”; „Щасти Боже” і под.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ