Український міський сленг (на матеріалі усного мовлення тернопільців) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Роботу виконано на кафедрі української мови Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Міністерства освіти і науки України. діалект міський сленг тернопіль СТАВИЦЬКА Леся Олексіївна, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу соціолінгвістики. ТИЩЕНКО Оксана Миколаївна, Інститут української мови НАН України, науковий співробітник відділу лексикології, лексикографії та національного корпусу. Захист відбудеться “11” квітня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 при Інституті української мови НАН України (01001, м.Перебудова економічної стратегії, заміна старих суспільних ідеалів, переорієнтація соціальних та культурних цінностей у кінці XX ст. спричинили суттєві зміни в комунікативних стратегіях сучасного українського етносоціуму, які привернули увагу й стали предметом вивчення лінгвістів, психологів, педагогів, соціологів та ін. Результати широкої інтеґрації жаргону в загальнонародну комунікацію спричинили жаргонізацію мовлення, зміну базового компонента розмовної стихії й позначилися в мовознавстві терміном “жаргонізована розмовна мова”. Жаргонологія - порівняно нова галузь лінгвістики, яка зосереджується на вивченні жаргонних субкодів, що формуються в малих соціальних групах, згодом інтеґруються в ширші людські спільноти, в результаті чого стають органічними в системі кожної розвиненої національної мови. Динаміку розмовної мови міста, починаючи з початку 90-тих років ХХ ст., досліджують російські мовознавці Г.А. У російському мовознавстві, зокрема у функціональній соціолінгвістиці, склалася довготривала традиція (започаткована задовго до демократизації мови 90-х років ХХ ст.) вивчення соціально-лінгвального розшарування мовного побуту міста, міської розмовної мови, про що свідчить значна кількість статей, монографій, хрестоматій, словників.У другому параграфі “Соціальні діалекти національної мови” подано коротку характеристику базових компонентів національної мови, таких як кримінальне арго, жаргон, сленг; проаналізовано термінологічну окресленість “сленгу” в діахронії; проведено понятійне розмежування між “сленгом”, “арго”, “жаргоном”, “просторіччям” і “суржиком”. Риси спільні: використання сленгу та жаргону на позначення нелітературного мовлення, тобто не обмеженого літературними нормами; перехід у сленг жаргонних лексем свідчить про наявність спільних одиниць в обох системах; за допомогою сленгової та жаргонної лексики передається ставлення мовця до предмета чи до адресата, що вказує на їх емоційно-експресивний характер; сленгові та жаргонні одиниці містять у собі часто оцінну характеристику, отже, їм властива оцінна функція; сленгізми та жаргонізми непрямо називають певний предмет чи явище, отже, виконують евфемістичну функцію. Риси, відмінні для сленгу та жаргону: сленг як соціально зумовлене мовне явище утворюється й функціонує на основі жаргонних одиниць декількох мовних груп чи угруповань, що вказує на його характеристику як загального й відкритого мовного явища; сленгові одиниці є не настільки функціонально обмеженими порівняно з жаргонними, які побутують у межах певної групи чи групового утворення. Найбільші синонімічні ряди (від 10 одиниць) утворюють сленгізми на позначення: “актів мовлення” (60); “нерозумного чоловіка, хлопця” (55); “йти” (46); “нерозумної жінки, дівчини” (39); “позитивної оцінки” (27); зневажл., “чоловіка, хлопця” (19); “байдужого ставлення” (18); “погрози” (17); “голови” (17); “чоловіка, хлопця, який не відповідає нормам суспільства” (17); “жінки, дівчини, яка не відповідає нормам суспільства” (17); “автомобіля “ВАЗ” (17); “негативної оцінки” (16); “чоловіка” (15); “взуття” (15); “друга, товариша” (14); “повії” (13); “тікати” (13); “міліціонера” (12); “грошей” (12); “ударити” (12); “рота” (11); “того, хто викликає повагу” (11); “померти” (11); “відпочивати” (10); “сміятися” (10); “здивування, роздратування” (10); “ніг” (10); “бити” (10); “безвихідної ситуації” (10) та ін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ