Характер розвитку кооперації в Україні у період 1917-1920 рр.: структура і динаміка чисельності кооперативних організацій, напрямки роботи. Форми участі кооперативного руху у політичному житті країни, господарська та культурно-просвітницька діяльність.
При низкой оригинальности работы "Український кооперативний рух у період 1917-1920 років (історичний аспект)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Запорізький державний університет АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Морозов Анатолій Георгійович, Черкаський державний університет ім. Офіційні опоненти: доктор історичних наук Марочко Василь Іванович, Інститут історії України НАН України, провідний науковий співробітник кандидат історичних наук, доцент Ткаченко Віктор Григорович, Запорізький державний університет, доцент кафедри новітньої історії України З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Запорізького державного університету (адреса:69000, м.Впродовж багатьох десятиліть у вітчизняній історичній науці питання розвитку кооперації подавалися лише у взаємозвязку з проведенням нової економічної політики та проблемами теорії і практики побудови соціалістичного ладу. Незважаючи на досить значну роль у народногосподарському житті СРСР системи споживчої та промислової кооперації, пануюча ідеологічна доктрина не сприяла вивченню історії кооперативного руху, особливо його діяльності у дорадянську добу. Переважно побіжний розгляд проблем, повязаних з роботою кооперативних організацій, актуалізація розвитку кооперації у 20-х роках призвели до штучного відриву кооперативного руху періоду непу від його попередньої історії. Вивчення розвитку кооперації, яка давно вже дістала в світі визнання як важливий фактор функціонування продуктивних сил, доцільно і з точки зору подолання багатьох сучасних соціально-економічних проблем. Мета дисертаційного дослідження - зясувати характер розвитку кооперації у період 1917-1920 років, показати динаміку чисельності кооперативних організацій та основні напрямки їх роботи, узагальнити результати діяльності кооперативного руху в сфері економіки, політики і культури.Історіографія проблеми розвитку кооперативного руху у період 1917-1920 років характеризується наявністю невеликої кількості наукових праць, що його відображають, та відсутністю в них цілісного розгляду діяльності кооперації у зазначений час. Перед усім це стосується процесу дослідження проблем розвитку кооперативного руху у самій Україні, де із утвердженням тоталітарного режиму, про значне поширення кооперативних організацій у дорадянські часи було прийнято не згадувати. Витановича “Історія українського кооперативного руху”, яка містить систематичний виклад основних етапів розвитку кооперації у нашій країні. Законодавчі акти цих політичних режимів, що стосуються кооперації, знаходяться у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО) у фонді Міністерства фінансів УНР (ф.1509) та Центральному державному архіві громадських обєднань України (далі - ЦДАГО) у фонді Політбюро ЦК КП(б)У (ф.1). Характер стосунків кооперації з радянською владою відображають матеріали діловодства Кооперативного комітету Наркомпроду УСРР та Кооперативної комісії ЦК КП(б)У, які знаходяться в ЦДАГО (ф.У висновках дисертаційної роботи конкретизуються і узагальнюються результати дослідження розвитку українського кооперативного руху у період 1917-1920 років: 1. Глибока фінансово-економічна криза та складна соціально-політична ситуація в Україні у 1917-1920 роках не стали перешкодою для активної діяльності кооперації. Спостерігалося й освоєння кооперацією раніше не знайомих їй галузей економічної діяльності. В надзвичайно складних економічних умовах 1917-1920 років кооперація виявилася спроможною налагодити постачання широких верств населення необхідними товарами, збут продукції їх власного виробництва, знаходила шляхи збереження грошових заощаджень народу, і у кінцевому рахунку набула вирішального значення для його фізичного існування і відіграла визначну роль у продовженні функціонування різних сфер народного господарства у період глибокої фінансово-економічної кризи, обумовила успішне запровадження непу. В основі ефективності і життєздатності кооперації був її безпосередній звязок з ініціативою народних мас, організаційна відповідність кооперативних форм співробітництва їх матеріальним можливостям і характеру господарської діяльності, націленість на задоволення життєво необхідних потреб людей.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы