Виокремлення міфологічно-фольклорного пласту творів Г. Сковороди і на його основі визначення місця українського фольклору у процесі національного самовиразу філософа. Казкові сюжети як найменш досліджений фольклорний жанр у творчому доробку Сковороди.
При низкой оригинальности работы "Український фольклор як фактор національного самовиразу Григорія Сковороди", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукВже більше двохсот років минуло від появи першої сковородинознавчої праці (“Жизнь Григорія Сковороды, писана 1794г. въ древнем вкусh”, М.І.Ковалинского), але і сьогодні актуальною і невирішеною залишається наукова проблема походження, витоків творчості Григорія Сковороди. До цього часу немає синтезуючої праці, яка б розкрила взаємодію творчості Г.С.Сковороди з усною народною творчістю на всіх рівнях - від образної системи до джерел світогляду митця. Біобібліографія Г.Сковороди налічує більше тисячі творів, але небагато з них торкаються названої проблеми. Головним чином, це роботи, що розглядають фольклорний матеріал у творах Г.Сковороди як стилістично маркований засіб, що має на меті аргументувати певне складне філософське положення, або ж доступно проілюструвати певну думку. Автор аналізує погляди Г.С.Сковороди на усну народну словесність, простежує шлях активного освоєння ним у філософських трактатах і літературних творах різних фольклорних жанрів - казок, пісень, прислівїв і приказок, народного образного слова, робить спробу зясувати вплив народного світогляду на філософські, морально-етичні і педагогічні погляди видатного українського мислителя другої половини XVIII ст.Тому у першій главі - “Казкові мотиви і сюжети у творчій спадщині Г.Сковороди” розглядаються народні казки як найменш досліджений жанр, а в другій - “Фольклорні джерела символіки Г.Сковороди” представлено максимально повний аналіз символіки Сковороди у порівнянні її з фольклорною. Таке завдання передбачає виділення власне казкових сюжетів і мотивів у творах Г.Сковороди, зясування їх походження і визначення їх функціонального навантаження у творах філософа. До аналізу залучалися народні казки (крім казок про тварин) і анекдоти, які використав Сковорода у своїх літературно-філософських творах. Сковорода часто “обайковує” фабулу для того, щоб допомогти адресату дійти висновку щодо своєрідної моралі, що випливає з тексту, тобто звести смисли, закладені в символічних текстах до смислів сьогоднішнього буття людини. З огляду на те, що в дослідженні проводиться аналіз найбільш частотних і яскравих символів Г.Сковороди, автор класифікує їх за предметним значенням, виділяючи такі групи: 1) бестіарні, 2) рослинні, 3) символи "неживої" природи, 4) предмети людської діяльності, 5) образи-символи на позначення органів та частин людського тіла.У висновках у формі підсумкових положень синтезовано результати дослідження.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
