Йдеться про те, як події, що сталися в Україні після 2013 року, спонукали великий бізнес відкорегувати КСВ-стратегії. Дослідження міграції українського бізнесу від парадигми економічної раціональності до корпоративно-соціальної відповідальності.
При низкой оригинальности работы "Український бізнес: від економічної раціональності до корпоративно-соціальної відповідальності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Український бізнес: від економічної раціональності до корпоративносоціальної відповідальностіВже до 1994 року в Україні зявляються перші великі корпорації, більшість з яких мають трейдерське коріння багато представників великого капіталу в Україні заробили свої перші великі гроші на поставках газу. Першим схему «газ в обмін на товари» в Україні застосував Ігор Бакай, його концерн «Республіка» став єдиним імпортером газу в Україну в 1994 році тільки «Республіка» мала контракт на поставку газу в Україну і ексклюзивні права на розрахунки з «Газпромом» за його транспортування. Після приходу до влади Леоніда Кучми схема поставок газу в Україну змінюється: 26 грудня 1995 голова Держнафтогазпрому України Євген Довжок затвердив документ «Групування областей України для забезпечення їх природним газом у 1996 році» [2]. У 1997 році перерозподіляючи області між трейдерами, зі списку постачальників газу в Україну викреслили компанію «Інтерпайп», але до того часу Віктор Пінчук, власник «Інтерпайпу», очолив раду директорів «Ітери», яка, як і раніше, фігурувала в переліку трейдерів. Необхідною умовою для «першого мільйона» в Україні ставав патронат влади: трейдери повинні були робити ставку на адміністративний ресурс постачальники російського газу в Україну і посередники його продажу на території країни визначалися в кабінетах владної еліти.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
