Українське віршування 80–90-х років ХІХ століття - Автореферат

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира ГнатюкаРобота виконана на кафедрі української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник:доктор філологічних наук, професор Бунчук Борис Іванович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, декан, професор кафедри української літератури. Захист відбудеться 4 лютого 2010 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.02 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м.У найновішому підручнику з „Історії української літератури ХІХ століття: У двох книгах” (2005 - 2006) поетичний доробок окресленого періоду розглянуто за такими часовими відтинками: поезія перших десятиріч; 40-х - 50-х; 60-х - 70-х і 80-х - 90-х років. Серед решти поетичних десятиліть, які ще чекають на своїх дослідників, особливо зацікавлюють багатством віршованого матеріалу 80-і - 90-і роки, адже це час творчого діяння цілого грона блискучих українських майстрів. У сучасному українському літературознавстві, на жаль, відсутнє комплексне дослідження української версифікації останніх десятиріч ХІХ століття, що, безперечно, обумовлює актуальність теми нашого дослідження. Дисертаційне дослідження виконане як складова частина комплексної теми „Актуальні питання української літератури кінця ХІХ - ХХ століть і літературний та фольклорний процес на Буковині” (номер державної реєстрації 0102U006600), вивченням якої займається кафедра української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (протокол № 10 від 23 грудня 2004 року) і скоординовано на засіданні бюро наукової ради НАН України з проблеми „Класична спадщина та сучасна художня література” Інституту літератури імені Т. Г.Східноукраїнські поети використали й низку інших силабічних розмірів: 6-складовик зі схемою 6,6,6,6, 7-складовик (4 3), 8-складовик (4 4), 9-складовик (5 4), 12-складовик (6 6)Ч2, 13-складовик із двома варіантами схем: (7 6)Ч2 та (8 5)Ч2. До творів, ритм яких повязаний із фольклором інших народів, зараховуємо поезії М. У 80-і роки східноукраїнські поети застосовували й інші двоскладові розміри: Я3 (усереднена різниця між наголошеністю І - ІІІ і ІІ стопи становить 47% - 53%), Я5 (висхідний ритм - 40%, спадний - 31,4%, альтернуючий тривершинний - 28,6%), Я6 (симетричний двочленний ритм - 72% творів, несиметричний альтернуючий ритм - 28%). У низці інших силабічних структур авторами були використані такі: „кольцовський” 5-складовик, 6-складовик (6,6,6,6), 9-складовик (5 4), 10-складовик (5 5), 11-складовик (5 6), 12-складовик (8 4)Ч2, 16-складовик (8 8)Ч2. Поети використовували й такі розміри: „кольцовський” 5-складовик, народнопісенний 8-складовик, 9-складовик зі схемою (4 5)Ч2, 10-складовик (5 5), 13-складовик (7 6)Ч2.Статистичне обстеження української поетичної продукції 80-х - 90-х років ХІХ століття дає можливість зробити певні узагальнення. У 80-і та 90-і роки українські поети вдавалися до силабічного, силабо-тонічного та акцентного віршування. Другим за частотою використання метром був ямбічний чотиристоповик, що в основному характеризувався „традиційним” ритмом. Українські митці зверталися також до Х3, трохи більше половини таких творів були з висхідним ритмом. У Х5 переважаючим був „традиційний” ритм, Х6ц характеризувався поєднанням обох ритмів у рядку - альтернуючого і висхідного.Шерякова О. В. Особливості віршової будови перекладів Б. Шерякова // Питання літературознавства : наук. зб. Шерякова // Питання літературознавства : наук. зб.

Основний зміст дисертації