Українське та польське населення Поділля: проблеми міжнаціональних відносин у прикордонному регіоні УРСР (1920-1930-ті роки) - Автореферат

Національна академія наук України Інститут історії УкраїниНауковий керівник: доктор історичних наук, професор Рубльов Олександр Сергійович, Інститут історії України НАН України, вчений секретар. Офіційні опоненти: - доктор історичних наук, старший науковий співробітник Якубова Лариса Дмитрівна, Інститут історії України НАН України, провідний науковий співробітник відділу історії України 20-30-х років ХХ ст.; Захист відбудеться 27 листопада 2009 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 при Інституті історії України НАН України (адреса: 01001, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту історії України НАН України (01001, м. Зясовано особливості здійснення урядової політики "українізації" щодо титульної (принаймні формально) нації УРСР та перебіг процесів "коренізації" серед польської людності регіону, а також синхронність/асинхронність цих процесів.В умовах національно-культурного відродження України, розбудови її державності все більшого значення набуває всебічне й ґрунтовне вивчення історії України, насамперед тих її сторінок, які упродовж тривалого часу свідомо замовчувалися радянською історіографією. Польське населення УРСР, слідом за титульною нацією республіки - українцями, зазнало упродовж 1920-1930-х років чимало випробувань, ставши заручником більшовицької адміністрації, складних польсько-радянських міждержавних відносин, обєктом експериментів національної політики Кремля - насамперед "полонізаційного", а згодом потрапивши у жорна репресій тоталітарного сталінського режиму 1930-х років. Саме тому критичне узагальнення як позитивного, так і негативного досвіду етнонаціонального будівництва в Україні на різних етапах її розвитку, врахування спадщини минулого, в тому числі й трагічних сторінок, слід розглядати як актуальне завдання науковців, успішне вирішення якого потребує системних і продуктивних історіографічних досліджень. Особливо вирізнялося цим міське середовище прикордонної смуги зі строкатим етнічно населенням, де поєднувалися й перехрещувалися впливи не лише кількох держав, а й різних систем ціннісних орієнтацій, політичних преференцій й менталітету, що переплавлювалися у своєрідному міському "плавильному казані", формуючи виразне індивідуальне обличчя, ауру того чи іншого подільського міста або містечка, де український або польський чинник відігравав важливу або й вирішальну роль. Обраний напрям дослідження повязаний з розробкою наукових тем: "Методологічні проблеми дослідження історії регіонів України ХХ ст." (№ держреєстрації 0102U000937), "Історичне регіонознавство в Україні" (№ 0102U003773) відділу регіональних проблем історії України Інституту історії України НАН України та "Повсякденне життя українського суспільства в 20-ті роки ХХ ст." (№ 0105U00061) відділу історії України 20-30-х рр.Відтак з розпадом соціалістичного "табору", перші наукові праці, що кидали світло на долю поляків УРСР у міжвоєнному двадцятиріччі, зявилися на рубежі 1980-1990-х років саме у Польщі. Книга подавала системний виклад становища польської меншості СРСР упродовж двадцяти років, висвітлювала політику більшовицької адміністрації щодо цієї національності, починаючи від порівняно "ліберальних" часів першої половини 1920-х рр. й до доби жорстокого винищення усієї "польськості" наприкінці 1930-х рр. з безсудними розстрілами, депортаціями, ліквідацією здобутків національно-культурного будівництва попереднього десятиріччя. Купчак дійшов протилежного висновку, наголошуючи, що у його книзі "акцент зроблено на національному російсько-українському конфлікті, на тлі якого виявляється свого роду спільність доль поляків та українців, що були обєктом репресій московської влади". Репринцева "Репресії проти поляків в Україні у 1930-ті роки" (1995) була для свого часу найґрунтовнішим опрацюванням матеріалів Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Серед сучасних вітчизняних дослідників, які комплексно й системно вивчають питання соціально-економічних, політичних та культурних перетворень 1920-х - першої половини 1930-х рр. у середовищі національних (етнічних) меншин УРСР, в тому числі й поляків, ґрунтовністю вирізняються праці провідного наукового співробітника Інституту історії України НАН України Л.Д.VII конгрес Комінтерну зробив ставку на створення єдиного народного фронту, визнавши тим самим, що сектантська політика опертя лише на зарубіжні компартії, в тому числі й Польщі, зазнала фіаско. Ставлення радянського керівництва до II Речіпосполитої й поляків стало жорсткішим й внаслідок успішних дій польських спецслужб щодо ліквідації підривної антидержавної діяльності на теренах Польщі радянської розвідки та її "сіамського близнюка" - агентури Комінтерну. Восени 1935 р. було ухвалено ще кілька принципово важливих рішень політбюро ЦК КП(б)У щодо поляків УРСР. № 776-120, з 800-метрової прикордонної радянсько-польської смуги було виселено 15 тис.

Основний зміст дисертації