Дослідження об’єднання істориків поза Україною. Розгляд діяльності Українського історичного товариства. Аналіз програми, статутних та інкорпораційних документів. З’ясування місця в українській та світовій історичній науці. Аспекти видавничої діяльності.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукРобота виконана на кафедрі архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий консультант: доктор історичних наук, професор Щербак Микола Григорович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, завідувач кафедри. Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Верба Ігор Володимирович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра історії Росії, професор;Українська еміґрація та діаспора, особливо представники т.зв. третьої хвилі, що мають чітку національну ідентичність, створили розгалужену систему політичних, громадських, наукових та інших установ і організацій, серед яких були й наукові товариства - добровільні обєднання дослідників для організації та проведення наукової праці. В умовах сучасної історіографічної ситуації актуальним є науковий аналіз соціокультурного середовища існування науки в діаспорі, її наукового доробку у порівнянні зі здобутками радянської історіографії, й інших важливих наукових проблем, який дозволив би створення наукового синтезу про українську історичну науку поза Україною, що враховував би всі чинники та прояви її діяльності. Це свідчить про потребу подібних досліджень як суттєвої складової вивчення процесу інституціоналізації науки. Водночас діяльність УІТ в існуючих дослідженнях, що мають переважно аналітично-мемуарний характер або розкривають різні аспекти висвітлення історії України на сторінках УІ, представлена фрагментарно. Її розробка дозволяє розкрити значення історіографії діаспори в українському та світовому історіографічних процесах.Тематично праці можна поділити на кілька основних категорій: 1) синтези українського історіографічного процесу, що включають оцінку діяльності Товариства, змісту та значення публікацій УІ або інших видань УІТ, його окремих членів в контексті аналізу тогочасної історіографічної ситуації; 2) узагальнюючі спеціальні дослідження з історії Товариства або його журналу; 3) спеціальні дослідження, присвячені вивченню окремих напрямів діяльності УІТ чи тематики журналу УІ; 4) рецензії на книжкові видання Товариства і на праці його членів, які подають оцінку його діяльності в цілості; 5) персоналійні праці, присвячені життю та творчості окремих дослідників - членів Товариства (в контексті дослідження найважливішими є праці, де розглядається внесок вчених у діяльність УІТ). Кожен ювілей журналу чи УІТ відзначався низкою публікацій, в яких не лише коротко подавалась характеристика діяльності Товариства та значення його журналу, а й аналіз розвитку історіографії в діаспорі та Україні. В кінці 1980-х - середині 1990-х років статті дослідників з діаспори стали зявлятися в українських виданнях, члени УІТ брали участь в наукових конференціях, опубліковано низку ювілейних публікацій різних авторів. Важливе значення мають дисертації, присвячені історикам, що були членами УІТ, хоча лише в незначній їх частині (за винятком дослідження Г. У 1974 р. в англомовних інкорпораційних документах було запропоновано категорії членів-кореспондентів та колективних (інституційних) членів, але з часом від них відмовилися.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
