Аналіз становлення українського стилістичного термінознавства, починаючи з XX сторіччя. Характеристика основних аспектних напрямів його розвитку. Систематизація фундаментальних праць українських дослідників у царині термінознавства відповідно до напрямів.
При низкой оригинальности работы "Українське стилістичне термінознавство XX - початку XXI століть", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Українське стилістичне термінознавство XX - початку XXI столітьОтже, сам термін стилістичне термінознавство можна визначити як галузь термінознавства, один із його аспектуальних напрямів дослідження, який адаптує теоретичні положення функціональної стилістики, зокрема вивчає: 1) особливості організації та стилістичну диференціацію фахових текстів (наукового, технічного, виробничого, ділового) у їх кореляції із жанровими різновидами наукового стилю мови - наукового, науково-технічного, науково-популярного, науково-навчального, науково-публіцистичного, науково-мемуарного, природничо-наукового, науково-гуманітарного підстилів, а також мову спеціального призначення (LSP); 2) ідіостиль академічної прози науковців; 3) термінологію у працях діячів науки та культури; 4) проблематику стилістики фахового тексту в аспекті термінознавчої теорії тексту, орієнтуючись на термінологічний аналіз тексту й текстовий аналіз терміна, ураховуючи особливості функціонування терміна, його стильову й стилістичну диференціацію у фахових текстах різної жанрової належності. Пізніше актуальними стають: розвідки з натяком на проблему соціальної диференціації терміна, щоправда, безвідносно до її прямої актуалізації в цьому аспекті, наприклад, праці, присвячені мові й стилю наукових праць відомих діячів науки й культури, стаття Я. XX ст. увагу мовознавців привертають мова й стиль підручників (стаття Т Балаби «Мова і стиль підручників з української літератури», 1952 [2]), роль відомих науковців в історії становлення тієї чи тієї термінології (стаття Т В. Дослідниця зазначає, що терміни в поезії використовують здебільшого в прямому значенні, а до їх переносного вживання поет «вдається лише тоді, коли пряме, безпосереднє значення терміна розкрите повністю» [18]. Коваль акцентує увагу на тому, що характерною особливістю загальновживаних слів є те, що їх склад у тексті значною мірою залежить від термінології: саме сполучуваність (валентність) визначає, які загальновживані слова (насамперед дієслова) активізуються у конкретному тексті з появою термінів певного типу, а які переходять до пасиву через випадання одних термінів із системи термінів тієї чи іншої галузі науки [19].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
