Українське селянське господарство в роки нової економічної політики (статистичні джерела та методи дослідження) - Автореферат

Міністерство освіти і науки України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наукКрипякевича Національної Академії наук України, заступник директора інституту доктор історичних наук, професор Лях Сергій Романович, Запорізький національний університет, завідувач кафедри історії України доктор історичних наук, професор Якунін Віктор Кузьмович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри української історії та етнополітики Зясовано рівень достеменності, автентичності, репрезентативності, повноти матеріалів щорічних вибіркових переписів селянських господарств як джерела з соціально-економічної історії українського села років непу. Доведено, що нова економічна політика більшовиків не сформувала умови для стабільного розвитку аграрного сектору економіки. Проанализирована историографическая традиция и выяснена историографическая ситуация в изучении новой экономической политики и роли крестьянского хозяйства в ней, а также определена источниковая и методологическая база таких исследований. Thesis for obtaining a scientific degree of a Doctor of Historical Sciences (speciality 07.00.06 - Historiography, source study and special historical discipline).А за таких обставин неабиякого значення набуває рівень компетентності влади, втручання або невтручання якої у хід процесів може мати консолідуючі або деструктивні наслідки для селянського господарства. По один бік стоять історики, котрі компліментарно оцінюють соціально-економічну систему того періоду радянської історії, по інший, - критики більшовицького режиму та тоталітарної підконтрольності майже усіх сфер життя тогочасного суспільства. Одним з ключових питань для історії непу є зясування того, наскільки стабільною була в умовах нової економічної політики така соціально-економічна система, як селянське господарство, що на той час було провідною галуззю української економіки. 2) виявити комплекс джерел, на основі яких історики реконструювали соціально-економічні процеси в роки непу; Обєктом дослідження обрано комплекс статистичних джерел, що містять дані з історії українського селянського господарства в роки непу.Започаткувавши неп як господарчий механізм, який стимулював би селянські господарства до сміливого наповнення внутрішнього ринку продуктовим зерном, вводячи єдиний сільськогосподарський податок як засіб монетизації села, більшовицький уряд несподівано для себе наразився на інертність селянства на ринку. Аграрний аспект дозволяє, по-перше, зясувати певні особливості дослідження селянських господарств та формування матеріалів, які стали джерелами даної дисертації; по-друге, виявити основні проблемні моменти наукових узагальнень та стан пізнання цього періоду; по-третє, виявити індикатори та критерії економічної нестабільності селянського господарства в роки непу. На жаль, левова їх частка має більше від політики, ніж від економіки, що знижує рівень їх обєктивності через упереджене ставлення до висвітлюваних питань винятково з компартійно-класових позицій. В аграрній проблематиці, яка переважно спиралася на науковий ґрунт, неабияку увагу автори приділяли організації аграрної кооперації та колективізації, структурі єдиного сільськогосподарського податку, причинам процесу здрібнення селянських господарств, забезпеченню статистичного їх вивчення, проведення правильного землеустрою, раціоналізації землекористування та виробничого процесу, техніки рільництва та тваринництва, а також селянському обліку господарчої діяльності та аналізу причин збитковості і факторів доходності, зясуванню загальних площ посівів та оцінок врожайності й розмірів врожаю, умов та наслідків наймання робочої сили, тягла та реманенту, оренди землі та відшкодування ренти, ринкової товарності хліборобської справи та обсягу товарообороту селянського господарства. Нову економічну політику історики та економісти другої половини 80-х розглядали як метафору економіки, що створювала стимули до виробництва на основі ринкового збалансування попиту та пропозиції.

2. Основний зміст дисертації