Українське питання в Галичині у політиці австрійського уряду в 1907-1914 рр. - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукНауковий керівник: Мовчан Степан Петрович, кандидат історичних наук, доцент, Львівський національний університету імені Івана Франка, доцент кафедри нової та новітньої історії У дисертації, на основі аналізу джерельних матеріалів та сучасної історіографії, здійснено комплексне вивчення різноманітних факторів формування політики австрійського уряду в українському національному питанні, особливостей її реалізації та впливу на суспільно-політичне життя в Галичині упродовж 1907-1914 рр. Офіційний Відень намагався вирішити українське питання виключно шляхом досягнення польсько-української угоди. З метою помякшення міжнаціонального протистояння австрійський уряд надавав пріоритет виконанню ряду вимог українців в культурній та економічній сферах, але одночасно ігнорував прагнення рівноправного з поляками політичного статусу. Ставлення австрійської влади до політичних течій українського руху еволюціонувало від підтримки русофілів та клерикально-консервативних кіл до співпраці з українськими національними демократами, що сприяло зміцненню позицій УНДП та стало запорукою домінування австрофільської орієнтації в українському середовищі. На основании анализа источников и современной историографии в диссертации исследованы разнообразные факторы формирования политики австрийского правительства в украинском вопросе, особенности ее реализации и влияние на общественно-политическую жизнь Галиции на протяжении 1907-1914 гг., а также попытки центральных органов власти нормализировать польско-украинские отношения, раскрыто влияние официальной Вены на реализацию программ украинских политических партий, прослежены изменения видения австрийскими государственными деятелями заданий украинского национального движения, изложено отношение австрийской власти к политической борьбе в среде галицийских украинцев.В українців, у порівнянні з іншими народами імперії, дещо пізніше розпочався процес формування модерної нації, що було викликано поділом українських земель між двома імперіями та відставанням суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку українських земель у складі Австро-Угорщини. Проте одним із факторів, який на початку XX ст. пришвидшив розвиток українського національного руху в Галичині, дослідники вважають польсько-український антагонізм, що проявлявся в усіх сферах суспільного життя. Прагнучи здобути політичну рівноправність з поляками в управлінні краєм, українці були змушені шукати підтримку в центральних органів влади. Проведення дослідження з обраної проблематики зумовлене тим, що в Галичині на фоні гострого міжнаціонального протистояння склалися специфічні суспільно-політичні умови розвитку українського національного руху, які сприяли чіткому формулюванню національних вимог та порівняно швидкій розбудові його організаційних структур. Детальнішого вивчення заслуговують вибір австрійськими центральними органами влади методів і способів помякшення міжнаціонального й соціального конфліктів у Галичині, їхнього впливу на розвиток політичних течій, формування ідеологічних засад українського та польського національних рухів.До першої групи відносимо узагальнюючі праці, у яких висвітлено національну політику австрійського уряду, до другої - загальнотеоретичні роботи, в яких розглядається процес націотворення та проблеми розвитку українського національного руху, а до третьої - дослідження польсько-українських відносин у Галичині початку XX ст. Міттер та ін./ зосередились на вивченні міжнаціональних відносин у Галичині, формуванні політичних течій в українському національному русі тощо. Михальського та ін., які по-новому переосмислюють суть міжнаціонального антагонізму в Галичині, аналізують вплив польсько-українських відносин на формулювання національних вимог та на вибір тактики політичної боротьби галицьких українців у межах австрійської державності. Звіти галицького намісника, рапорти Дирекції поліції у Львові, листування між центральними та місцевими органами влади стосовно офіційних запитів і звернень українських та польських депутатів Державної Ради, між президією галицького намісництва та командуванням 10-го та 11-го армійських корпусів висвітлюють особливості суспільно-політичної ситуації, репрезентують засади національної політики австрійського уряду в Галичині у 1907-1914 рр. Заходи боротьби з русофільським рухом відображені у таємних депешах міністра-президента, міністерства закордонних справ, австрійського посольства у Петербурзі, консульств у Варшаві та Києві, шефа австрійського генерального штабу тощо. Національній репрезентації галицьких поляків у Державній Раді - Колу польському-, вдалось закріпити занижену кількість мандатів для українців, створити нерівномірні за кількістю виборців міські й сільські округи та винятково у Східній Галичині запровадити двомандатні виборчі округи на основі пропорційного принципу голосування.

2. Основний зміст дисертації