Дослідження основних стилів та напрямків образотворчого мистецтва ХХ ст.: імпресіонізма, футуризма, формалізма, авангардизма та супрематизма. Найвідоміші представники живопису ХХ ст.: Пимоненко, Васильківський, Новаківський, Богомазов, Бойчук, Малевич.
Кабінет Міністрів України Національний університет біоресурсів і природокористування УкраїниУкраїнське образотворче мистецтво на початку ХХ ст. розвивалось у руслі основних стилів, течій і жанрів світового мистецтва. Українські художники були добре ознайомлені з кращими зразками світового мистецтва. Видатними живописцями жанру побуту був Микола Пимоненко (1862-1912), пейзажисти Сергій Васильківський, В. Український авангард запропонував свій погляд на мистецтво, своє світорозуміння. Про піднесення мистецького життя свідчило виникнення нових творчих обєднань і активізація діяльності вже існуючих товариств, зокрема Товариства південноросійських художників (1890), Товариства для розвою руської штуки у Львові (1896), Товариства Харківських художників (1900) та ін.Трохи пізніше, ніж в Західній Європі в Україні на межі століть зявляються художники-імпресіоністи, які прагнуть передати у творах витончене відтворення особистісних вражень та спостережень. Імпресіонізм (від фр. impression - враження) - художній напрям, що заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Імпресіоністи намагаються у своїх творах відтворити шляхетні, витончені особисті враження та спостереження мінливих миттєвих відчуттів та переживань, природу, схопити мінливі ефекти світла - проте на відміну від неокласицизму не зобовязувалися обєктивно відображати реальність, а натомість поділитися власними почуттями з спостерігачем твору, вплинути на нього.Розвиток живопису в Україні у післяреволюційні роки на початку 20 століття проходив у боротьбі художніх течій і напрямів. Поряд з тими, хто стояв на позиціях традиційного реалізму, творили прихильники футуризму, формалізму (наприклад, розписи Василя Єрмилова Харківського партійного клубу). Футуризм - авангардний напрям у літературі й мистецтві, що розвинувся на початку XX століття здебільшого в Італії й Росії. Формалізм - характерна ознака авангардизму і почасти постмодернізму в мистецтві початку XX століття, поняття для характеристики дадаїзму, конструктивізму, кубізму, футуризму, абстракціонізму та інших течій, що обєднували митців, котрі надавали особливої уваги формі художнього твору. Формалізм мав прихильників у більшості країн Європи і Америки в усіх різновидах мистецтва, а отже, і в художній літературі, коли на перший план виводилося самоцінне зображення предметного світу, використання принципів кларизму (акмеїзм), можливостей самовитого слова (футуризм) або потоку свідомості ("новий роман") тощо.Михайло Бойчук започаткував новий напрям монументального мистецтва 20 століття - неовізантизм, поклавши в його основу органічне поєднання традицій давньоруського іконопису з конструктивними особливостями візантійського живопису. На жаль, багато видатних художників (Михайло Бойчук, Василь Седляр, Іван Падалка та ін.) були знищені комуністичним режимом в часи репресій. Український живопис 60-80 років 20 століття, характеризувався негативними тенденціями партійного диктату соціалістичного реалізму, що насаджував народницький академічний стиль 19 століття, пропагандизм і догматичність. Крім того, згідно з гаслом про те, що мистецтво повинне бути зрозумілим "широким масам", на творчий експеримент, пошук нових форм була фактично накладена заборона.Мистецтво авангардизму складне і суперечливе, воно містить у собі продуктивні пошуки нових художніх форм і бачення світу. Супрематизм - напрям модерного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку ХХ століття. "Коли зникне звичка бачити в картинах куточки природи, мадонн та безсоромних венер, тоді тільки побачимо чисто живописний витвір" - писав художник в одному із своїх маніфестів. "Розфарбована площина, - писав художник про свою картину, - є найелементарнішою формою виразу чистого кольору, вивільненого від тиску предметів". Сюди відносять картини із сільського життя, серію робіт, присвячених голодомору 1932-33 тощо .Власне супрематизм як такий зявляється 1915 року: на Останній футуристичній виставці картин "0,10" (нуль-десять), що відкрилася 17 грудня в приміщенні Художнього бюро Надії Добичиної, було представлено "Чорний квадрат" та інші роботи.Батько - Корнилій Данилович Пимоненко споруджував вівтарі й розписував церкви. Його екзаменаційні роботи були надіслані до Петербурзької Імператорської академії мистецтв, і за рішенням її Ради від 3 грудня 1881 отримав звання вчителя малювання в нижчих загальноосвітніх навчальних закладах. З 1882 року навчався в Петербурзькій Академії художеств, яку через хворобу легенів та матеріальні нестатки залишив у 1884 році. Після її закриття в 1901 році обійняв посаду штатного викладача малювання Київського політехнічного інституту, на якій пропрацював до останніх днів життя. На посмертній виставці в Академії мистецтв, яка відбулася на початку 1913 року, експонувалися 184 картини, 419 етюдів, 112 малюнків олівцем.Перші навички в мистецтві Васильківський одержав у Харківській гімназії від учня Карла Брюлл
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Основні стилі та напрямки образотворчого мистетцтва 20 століття
1.1 Імпресіонізм
1.2 Футуризм, Формалізм
1.3 Авангардизм
1.4 Супрематизм
Розділ 2. Найвідоміші представники живопису 20 століття
2.1 Микола Пимоненко
2.2 Сергій Васильківський
2.3 Олекса Новаківський
2.4 Олександр Богомазов
2.5 Михайло Бойчук
2.6 Казимир Малевич
Висновк
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
