Висвітлення процесу становлення і розвитку української металургійної термінології. Дослідження словотвірної структури української металургійної термінології. Прояв системних відношень термінолексиці на рівні аспектів парадигматики та синтагматики.
Дніпропетровський національний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукЗахист відбудеться "23" лютого 2001 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49025, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49025, м. У дисертації висвітлюється процес становлення і розвитку української металургійної термінології, подається характеристика різних джерел її поповнення, досліджується словотвірна структура української металургійної термінології та встановлюються основні способи термінотворення. Результати дисертації використовуються в навчальному процесі при викладанні теми "Термінологічна лексика" курсів "Ділова українська мова", "Сучасна українська мова", металургійних дисциплін українською мовою, при укладанні методичних посібників в Дніпродзержинському технічному університеті. Украинская металлургическая терминология характеризуется четырьма основными факторами, которые берут участие в образовании термина: 1) использование старого, существующего в языке названия для обозначения определенного понятия; 2) использование заимствованных из других языков слов для наименования новых понятий; 3) использование существующих в языке словообразовательных моделей для обозначения новых названий; 4) использование словосочетаний для наименования научных и технических понятий.Термінологія з погляду її адекватності суті номінативних понять, зясування активних моделей термінотворення, встановлення наявних між термінами парадигматичних звязків з урахуванням власних надбань і запозичень, а також питань, передбачених уніфікацією системи значень через удосконалення словникових дефініцій була предметом посиленої уваги мовознавців, зокрема О.О. Актуальність теми зумовлює зясування аналізу шляхів формування металургійної термінології, встановлення способів творення термінів, дослідження їх складу з погляду походження, системної організації на рівні парадигматики, що сприятиме упорядкуванню всієї терміносистеми, її уніфікації, дозволить прогнозувати тенденції подальшого розвитку, відкриє перспективу дослідження інших терміносистем. 3) визначити закономірності функціонування системи українських металургійних термінів; Предметом дослідження слугують близько 3000 металургійних термінів, зафіксованих у перекладних, тлумачних загальномовних і галузевих словниках, енциклопедіях, фаховій періодиці. Наукова новизна полягає в тому, що в українському мовознавстві вперше здійснена спроба комплексного дослідження металургійної термінолексики з притаманною їй структурою словотвірної семантики, способів словотвору та номінації, спрогнозовані тенденції подальшого розвитку, запропоновані шляхи її унормування, уніфікації та стандартизації.Довгий час до утворення й поширення наукових знань у металургійній термінологічній лексиці були терміни, що зявилися у результаті використання наявних мовних одиниць, які позначали конкретні побутові предмети, процеси і які поступово наповнювалися певним специфічним значенням, відбиваючи формування нових понять. Наприкінці XIX ст. в українській металургійній термінології зявляється багато запозичень з інших мов, одночасно з якими постають терміни, що виникли на власній національній основі і які приходять на зміну іншомовним словам, наприклад: реторта - кривогорлий горщик, гармахерська піч - чистоплавильна піч. Дослідження металургійних термінів дозволяє нам виділити два їх генетичні різновиди: 1) терміни, що зявилися у результаті використання наявних мовних одиниць (загальнолітературні, діалектні та просторічні слова, що вживаються як терміни; загальнонаукові, загальнотехнічні терміни; одиниці інших терміносистем; терміни-запозичення); 2) терміни (слова і словосполучення), що виникли за допомогою засобів словотвору. Більшість українських девербативних металургійних термінів можна розглядати за трьома групами: 1) терміни, що позначають абстрактні поняття (назви процесів, стану, дії, якостей тощо); 2) терміни на позначення конкретних предметів; 3) терміни - агентивні назви. Чотирикомпонентні терміни становлять близько 15% термінологічних сполучень, які творяться за різними моделями: 1) іменник іменник прикметник іменник: грануляція зерна литої сталі, відновлення деталей калібрувальних ліній, тиск газу на вигинальні валки; 2) прикметник іменник прикметник іменник: серійне виробництво станочного устаткування, сортовий прокат кінцевої точності, мідні холодильники для доменної печі; 3) прикметник іменник іменник іменник: прохідні печі для випалу металу, правильне відділення для вилучення окалини, прокатний стан для виготовленої продукції; 4) іменник іменник іменник іменник: прокат слябів шляхом охолодження, відновлення деталей методом наплавки.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
