Відтворення образу жінки-історика та верифікації цього образу на матеріалах історії історичної науки України 1920 х рр. Характеристика методів та техніки дослідження. Розкриття особливостей професійного письма учасниць історіографічного процесу.
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Робота виконана у відділі української історіографії Інституту історії України НАН України. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Колесник Ірина Іванівна, Інститут історії України НАН України, провідний науковий співробітник відділу української історіографії. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту історії України НАН України (01001, м.До тезаурусу новітньої історичної науки входять такі наукознавчі категорії, як «теоретичний вимір», «інтелектуальний простір», «стиль мислення», «стиль життя», «історіографічний побут», «образ науки», «образ історика».Ці категорії репрезентують нові методи дослідження, дозволяють по-новому оцінити місце та роль жіноцтва в українському історіографічному процесі, відтак відтворити образ жінки-історика певної доби. У фокусі дослідження знаходиться коло жінок, які отримали професійний статус в інтелектуальному середовищі української історичної науки, прилучилися до діяльності академічних установ (структурних підрозділів історичної секції ВУАН, профільних науково-дослідних кафедр) і стали активними учасницями вітчизняного історіографічного процесу, тобто мали інтелектуальний продукт - «дослідницький портфель», що складався з монографічних досліджень, дисертацій, статей, рецензій, інших форм/жанрів професійного письма. Жінок, діяльність яких у царині української історичної науки розглядається в дисертації, можна розділити на декілька груп. Обєкт дослідження становлять процеси інтеграції жінки до українського академічного співтовариства, професіоналізації та соціалізаії її як історика. Географічні межі дослідження визначаються локацією академічних центрів історичної науки 1920-х рр. у підрадянській Україні, у діяльності яких брали активну участь жінки-історики: 1) інституції історично-філологічного відділу ВУАН (постійні та тимчасові комісії, науково-дослідна кафедра (далі - НДК) історії України), 2) НДК історичного профілю (Харківська НДК історії української культури та її Одеська філія); 3) осередки наукової та викладацької активності представниць історичної науки (у деяких випадках регіон дослідження характеризує цілий період у творчій діяльності жінки-історика, наприклад, Полтавський період у науковій біографії Н.Перший розділ «Історіографія, джерела та методи дослідження» присвячено огляду літератури, характеристиці використаних джерел і обґрунтуванню теоретико-методологічної бази дослідження. У підрозділі «Історіографія проблеми» виокремлено три етапи в становленні історіографічної традиції вивчення творчого доробку представниць української історичної науки 1920-х рр. Певними зрушеннями позначився період «відлиги», протягом якого була частково реабілітована творча спадщина істориків, репресованих у 1930-х рр. Простір фемінного виміру вітчизняної історичної науки був значно розширений завдяки дослідженням, присвяченим формуванню та життєдіяльності інтелектуальної мережі історичної науки в Україні (С. Діагностика соціокультурної ситуації в Україні в 1920-х рр. дозволяє відповісти на питання, яким чином жінка отримує право на професіоналізацію в науковій сфері, а відтак, дає ключ до розуміння процесу формування фемінного виміру української історичної науки.
План
Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
