Українська історія у висвітленні часопису "Вестник Европы" (1866-1918 рр.) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукГрушевського НАН України у відділі джерел з історії України ХІХ - початку ХХ. Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Верба Ігор Володимирович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра історії Росії, професор Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Пінчук Юрій Анатолійович, Інститут історії України НАН України, відділ української історіографії, старший науковий співробітник кандидат історичних наук, доцент Тороповська Тетяна Миколаївна, Київський національний університет технологій та дизайну, кафедра українознавства, доцент Захист відбудеться „25”грудня 2008р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.228.01 в Інституті української археографії та джерелознавства ім.Журнали оперативно віддзеркалюють наукові новації та тенденції, подають особисті рецепції науковців на інтелектуальні виклики часу, виявляють спрямування дослідницьких напрямків тощо. Вона також зумовлена необхідністю вивчення функціонального призначення часописів у загальній структурі історичної науки, що конче необхідне для відтворення цілісної і обєктивної картини процесу наукового розвитку української історіографії в умовах імперського середовища кінця 60-х років ХІХ - початку ХХ ст., а також можливістю проаналізувати співробітництво з російським виданням низки визначних українських учених, публіцистів і громадських діячів, які в своїх численних публікаціях порушували різноманітні проблеми історії та історіографії України. Мета дослідження полягає у відтворенні, реконструкції та оцінці процесу розвитку української історіографії кінця 60-х років ХІХ - початку ХХ ст. та розробки історії України з позицій російської науки, репрезентованих у публікаціях часопису „Вестник Европы”. реконструювати та оцінити тенденції і особливості висвітлення наукового, громадського та культурно-освітнього життя в Україні в журналі, зокрема проаналізувати редакційну політику часопису щодо означеного питання; Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній здійснено комплексну реконструкцію українсько-російських інтелектуальних взаємин кінця 60-х років ХІХ - початку ХХ ст. у світлі часопису „Вестник Европы”, а саме: виявлені публікації, присвячені українській проблематиці впродовж усього часу функціонування журналу (1866-1918), проведена їхня бібліографічна систематизація, проаналізовані наукові дискусії українських учених і публіцистів на сторінках часопису, зокрема розглянута їхня мотивація та спрямованість, а також показано рівень поширення журналу в українських землях та Таврійській губернії.У розділі 1 „Вестник Европы” В РОСІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРИЧНІЙ ДУМЦІ кінця ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ ст.: Історіографічна та джерельна база дослідження” проаналізовано історіографічні надбання з проблеми дослідження, схарактеризовано джерельну базу. Початком історіографічної розробки історії „Вестника Европы” слід вважати ювілейні розвідки до річниць його заснування, в яких докладно розглядаються головні напрями діяльності журналу, аналізуються публікації в певних відділах та рубриках, а також пропонуються узагальнюючі оцінки його діяльності. Отже, розглянувши наукове вивчення історії часопису, можна резюмувати, що розробка та висвітлення історії „Вестника Европы” відбувалася епізодично і фрагментарно: протягом всіх періодів у дослідженні історії часопису вченим так і не вдалося здійснити комплексну та систематичну реконструкцію цього процесу. Виявлені у часописі публікації вчених та журналістів з України, а також загальний проблемно-тематичний спектр розвідок і матеріалів, присвячених українській проблематиці (248 бібліографічних позицій), дають підстави вважати „Вестник Европы” цікавим і перспективним обєктом дослідження. Вона складається з архівних матеріалів інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського; саме публікацій, вміщених в журналі „Вестник Европы”, які у свою чергу, поділяються на наукові (монографії, статті, рецензії та інші), інформативно-хронікальні (повідомлення, репортажі, бібліографічні та хронікальні нотатки та інші), аналітичні (кореспонденції, огляди, рецензії та інші), художньо-публіцистичні (нариси, замітки та інші); джерел особистого походження, насамперед, мемуарів, а також автобіографій, щоденників тощо; статистичних джерел, які репрезентовані матеріалами журнальної статистики 1871-1906 рр.; матеріалів та документів офіційного діловодства про затвердження програми і структури журналу, їхньої зміни, а також рішень цензурних органів стосовно окремих праць й матеріалів, вміщених у виданні; систематичних покажчиків змісту журналу та персональних бібліографій його визначних співробітників.

2. Основний зміст роботи