Українська шабля XVII-XVIII ст. як історичне джерело: витоки, типологія, виготовлення та поширення (за матеріалами музейних колекцій України) - Автореферат
Конструкція шаблі та її особливості як різновиду холодної зброї. Стан виробництва шабель на українських землях. Роль міжнародних виробничих і торговельних зв’язків у поширенні клинкової зброї. Місце шаблі в комплексі озброєння українського козака.
При низкой оригинальности работы "Українська шабля XVII-XVIII ст. як історичне джерело: витоки, типологія, виготовлення та поширення (за матеріалами музейних колекцій України)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Українська шабля XVII-XVIII СТ. як історичне джерело: витоки, типологія, виготовлення та поширення (за матеріалами музейних колекцій України)Робота виконана у відділі спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України. Науковий керівник: Дмитрієнко Марія Федорівна, доктор історичних наук, професор, Інститут історії України НАН України, головний науковий співробітник, завідувач відділу спеціальних історичних дисциплін. Офіційні опоненти: Черненко Євген Васильович, доктор історичних наук, професор, Інститут археології НАН України, провідний науковий співробітник відділу археології скіфо-сарматської зброї; Захист відбудеться "29" квітня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.235.01 при Інституті історії України НАН України (адреса: 01001, м.Польські, українські та російські вчені провели певну роботу по виявленню, систематизації та опису зброї, що побутувала на теренах України у найдавніші часи. Зважаючи на визначне місце клинкової зброї в історії військової справи українського народу, варто сподіватися визначних науково-пізнавальних та практичних результатів, які можна отримати у процесі історико-зброєзнавчих студій шаблі. Актуальність даної теми визначається також її доцільністю для визначення ролі військової справи України в історії військового мистецтва Центрально-Східної Європи; потребою в сучасній науковій оцінці своєрідного комплексу українського озброєння XVII-XVIII ст. та його значення для еволюції вітчизняної військової справи. шабля козак клинкова зброя Мета дослідження полягає в тому, щоб на підставі вивчення спеціальної літератури, різних видів документів, переважно спираючись на дані джерельного аналізу представницької кількості шабель як основних носіїв історичної інформації і предметів культури, розробити понятійний апарат історичного зброєзнавства, оцінити результати еволюції шаблі та їх значення для історичної науки, зясувати стан виробництва шабель на українських землях, визначити зміст та науково обґрунтувати термін "українська козацька шабля". ввести до наукового обігу українські зброєзнавчі поняття і термінологію, що стосуються шабель і клинкової зброї взагалі;Попри певні недоліки, ці дослідники ввели до наукового обігу фактичний матеріал з детальними описами виявлених зразків, розробили класифікаційні схеми та сформулювали визначення різних типів зброї. Ці праці допомагають зрозуміти, за яких історичних обставин тривав процес виникнення шаблі, виявити його підґрунтя та особливості. Археологічні дослідження давньоруської зброї, використані нами для ретроспективного відтворення еволюції шаблі, підказали методи та можливі напрями пошуку. В Україні історико-технічні дослідження, в яких приділено увагу козацькому озброєнню, мають давню традицію, започатковану видатним вченим, археологом та колекціонером Д.І.Яворницьким. Для того, щоб пояснити генетичний звязок різновидів шабель, а також поширення певних типів означеної зброї на теренах України XVII - першої половини XVIII ст., необхідно розглянути підґрунтя зброярських традицій, тобто встановити терміни та умови появи шаблі на українських землях, простежити шлях її розвитку.У дисертації нами здійснено теоретичні узагальнення і реалізовано вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці та науковому обґрунтуванні української зброєзнавчої термінології та основних термінологічних понять: українська шабля, козацька шабля, українська козацька шабля, встановленні українських центрів виготовлення шабель, та морфологічних типів шабель, що були на озброєнні українських козаків, а також нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні місця шаблі у класифікаційній схемі холодної зброї. Поняття "шабля" в історичному зброєзнавсті повязуємо з морфологічними та механіко-кінематичними характеристиками її конструкції, періодом й обставинами виникнення шаблі як повноцінного різновиду клинкової зброї ближнього бою. За розробленою нами оригінальною класифікаційною схемою пропонуємо відносити шаблю до холодної, поліфункціональної, клинкової січної ріжучо-колючої зброї. Дослідження еволюції шаблі сприяє виявленню закономірностей поступу військової історії, її рушійних сил. В Україні існували 3 види ремісничого виробництва шабель: цехове та позацехове (Львів, Камянець, Сатанів, Київ, Стародуб, Остер, Сосниця, Конотоп, Переяслав, Ніжин, Чернігів), козацьке (Канів, Київ, Корсунь, Миргород, Полтава, Прилуки, Черкаси, Чигирин та Умань), сільське (с.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы