Систематизація римових функцій з урахуванням лінгвальної природи рими. Аналіз поняття сполучної, прагматичної, креативної, верифікаційної гіперфункцій, персуазивної, орнаментаційної, екземпліфікаційної функцій. Дослідження ролі рими в мові й мовленні.
Запропонована систематизація римових функцій ураховує лінгвальну природу рими. Введено й обґрунтовано поняття сполучної, прагматичної, креативної, верифікаційної гіперфункцій, персуазивної, орнаментаційної, екземпліфікаційної функцій та описано роль рими в мові й мовленні.Сфера функціонування рими розростається не лише вшир, виходячи за межі поетичного тексту, але й углиб: саме слово може бути найменшим майданчиком, на якому рима спроможна виконати свою креативну роль, творячи нові лексичні одиниці. Гончаренко, серед них: 1) дистинктивну (рима - ознака поетичної мови); 2) метричну (позначення кінця віршового ряду); 3) строфотворчу і жанровизначальну; 4) смислову - функцію «тропеїзації» римових співзвуч і виділення та зіставлення чи протиставлення римокомпонентів; 5) евфонічну; 6) десмогенну (рима функціонує у взаємодії з іншими віршовими структурами) і 7) текстотворчу гіперфункцію [7: 51 - 63]. Дослідники приписують римі кілька десятків функцій, виходячи з дещо відмінного розуміння як самої рими, так і обсягу понять термінів на позначення римових функцій. Систематизація відомостей про риму і врахування всіх її функціональних потенцій зумовлює розрізнення ширшого, узагальненого поняття - гіперфункції і її конкретної реалізації - функції.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
