Українська православна церква на Волині у 20-40-х рр. XX ст. - Автореферат

Інститут українознавства імені Івана Крипякевича Національної Академії наук УкраїниРобота виконана на кафедрі історії словянських народів Волинського державного університету імені Лесі Українки. Науковий керівник: Баран Володимир Кіндратович, доктор історичних наук, професор, проректор з гуманітарних питань Волинського державного університету імені Лесі Українки. Захист відбудеться 3 жовтня 2000 р. о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради № Д 35.222.01 для захисту дисертацій в Інституті українознавства імені Івана Крипякевича НАН України та Інституті народознавства НАН України (79026, Львів, вул.Тривалий період її роль у формуванні національної ідентичності українців штучно ігнорувалась, хоча церква завжди була вагомим засобом впливу на суспільну свідомість. В періоди бездержавного існування українського народу церква підтримувала національно-творчі процеси і як суспільна організація з могутньою християнською ідеологією обєднувала народ. XX ст. належить важлива роль у загальноукраїнському національно-визвольному русі та у відродженні Української держави і церкви. Тривале табуювання цього напрямку досліджень призвело до викривленого показу ролі церкви в окремі періоди історії України. Знання минулого Української церкви потрібні і для подолання багатьох штучних стереотипів, усталених у радянський період, які перешкоджають формуванню в Україні демократичного громадянського суспільства.В його праці (Т.IV. Кн.2) значне місце відведено еволюції національно-церковного руху на Волині 1921-1939 рр. та оформленню його в Автокефальну церкву у 1939-1944 рр. На жаль, автор не уникнув міфологізації минулого, свідомо оминув суперечливі моменти розвитку українського православя. У працях А.Вєдєрнікова, А.Шаповалової та К.Дмитрука, незважаючи на їх ідеологічну заангажованість, усе ж подавалась певна інформація про минуле церковного життя в Україні, зокрема, на Волині. Інформацію про розвиток Української церкви у 1941-1944 рр. та її ліквідацію в перше післявоєнне пятиріччя містять документи з фонду уповноваженого в справах РПЦ у Волинській області (Ф.Р-393 “Уповноважений Ради у справах Російської православної церкви при Раді міністрів СРСР по Волинській області, м. У другому розділі - “Суспільно-політичні передумови утвердження українського православя” - дано короткий огляд історичного шляху Православної церкви в Україні протягом Х-ХХ ст., показано набуття нею національних ознак, боротьбу за самоуправління, участь у державотворчих процесах. Оскільки Україна прийняла східний варіант християнства, київським князям доводилося враховувати той факт, що співпраця держави і церкви на Сході мала свої особливості.Українська православна церква на Волині 20-40-х рр. найбільш грунтовно досліджувалась І.Власовським та Ю.Муликом-Луциком. Важлива роль у цьому належала українцям з Наддніпрянщини, політичним та військовим діячам УНР. Проте у міжвоєнний період український національно-церковннй рух заклав кадрові, організаційні, обрядові та психологічні основи другого відродження Української православної церкви у XX ст. Враховуючи воєнно-політичні обставини, з кількох можливих варіантів розвитку було обрано найбільш оптимальний - проголошено Українську церкву у формі Адміністратури Автокефальної православної церкви Генеральної Губернії під керівництвом митрополита Діонисія.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ