Українська правнича термінологія у 20 столітті - Автореферат

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ Національний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Національного університету „Києво-Могилянська академія”, Міністерство освіти і науки України. Масенко Лариса Терентіївна, Національний університет „Києво-Могилянська академія”, завідувач кафедри української мови. Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, Ткач Людмила Олександрівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри сучасної української мови; НАН України, старший науковий співробітник відділу загальнославістичної проблематики та східнословянських мов Захист відбудеться «26» червня 2009 р. о 10. Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: 58000, м.Актуальність дослідження полягає в необхідності відтворення цілісної картини історії формування української правничої термінології в ХХ ст., виявлення основних тенденцій її розвитку, а також у практичній потребі формування нових термінів у сучасній правничій терміносистемі та заміни невдалих термінів та терміносполучень, у т. ч. скалькованих у радянські часи з відповідних російських термінів, питомими українськими відповідниками. У дослідженні реалізовано один із напрямків Міжнародного наукового проекту „Мовна політика в Україні: антропологічні, лінгвістичні та подальші перспективи” (реєстраційний номер в УКРІНТІ 05-100000 6-830), фінансованого міжнародним фондом INTAS (2006 - 2008 рр.). Тему дисертації затверджено на засіданні кафедри української мови НАУКМА (протокол № 2 від 25 жовтня 2005 р.), вченою радою НАУКМА (протокол № 10 (7) від 24 листопада 2005 р.) та уточнено у фаховій координаційній раді „Українська мова” Інституту української мови НАН України (протокол № 38 від 21 червня 2007 р.). Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві: 1) здійснено комплексний аналіз української правничої термінології в ХХ ст. на базі широкої джерельної та документальної бази (українське законодавство ХХ ст., правнича періодика, словники юридичної термінології); 2) у науковий обіг уведено термінографічні праці, що досі не були обєктом детального дослідження термінологів; 3) досліджено галицькі впливи на формування загальнонаціональної юридичної терміносистеми, 4) висвітлено взаємозвязки між мовною політикою та формуванням юридичної термінології в різні періоди ХХ ст., 5) детально проаналізовано механізми русифікації юридичної термінології в 30-80-тих рр. На відміну від попередніх досліджень, у яких українську правничу термінологію аналізовано в зіставленні з терміносистемами інших мов (російської, польської, німецької, англійської), у роботі подано комплексний аналіз української правничої термінології ХХ ст. з огляду на історичні чинники її формування.ХІХ - початку ХХ ст. проаналізовано юридичні термінографічні видання того часу, описано основні тенденції добору термінів. Левицький на основі реєстру термінів „Juridisch-politische Terminologie fur die slavischen sprachen Oesterreichs (deutsche-rutenische separate Ausgabe)” видав „Німецько-український правничий словар” (у 1920 р. його перевидано). Механізми політики русифікації простежуємо в таких термінологічних змінах: 1) фонетичні зміни в термінах; 2) зміна граматичної категорії роду як наслідок калькування з російської мови; 3) зміна суфіксів та префіксів в українських термінах під впливом відповідних російських; 4) калькування всієї структури слова відповідних російських термінів і перенесення їх на український мовний ґрунт (із залученням відповідних російських коренів або без нього). Бабія зафіксовано 67 прикладів фонетичних змін в українських термінах порівняно з їх фіксаціями в словнику за ред. Так, термін автор має різні значення в різних законодавчих документах, нових семантичних відтінків термін набуває у терміносполуках: автор сорту, автор фільму, автор аудіовізуального твору; термін виконавець по-різному визначено у законодавчих актах, що регулюють різні сфери суспільного життя, нових відтінків він набуває в кримінальному законодавстві у терміносполуці виконавець злочину.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ