Українська політика щодо євроінтеграційних процесів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИРоботу виконано у відділі теоретичних та прикладних проблем політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. Науковий консультант: доктор філософських наук, професор Рудич Фелікс Михайлович, завідувач відділом теоретичних та прикладних проблем політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України В.М.Корецького НАН України член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор Михальченко Микола Іванович, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України доктор політичних наук, професор Сіленко Алла Олексіївна, проректор з соціально-психологічної та виховної роботи Захист відбудеться "24 "лютого 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.181.01 в Інституті політичних і етнонаціональних досліджень НАН України за адресою: 01011, м.Національна самоідентифікація як європейської держави була задекларована 5 грудня 1991 р. у Зверненні Верховної Ради України "До парламентів і народів світу" у звязку з підтвердженням на референдумі Акта проголошення незалежності України. Верховною Радою Основних напрямах зовнішньої політики України, в яких зазначалось, що укладання з Європейськими Співтовариствами Угоди про партнерство і співробітництво (УПС) стане першим етапом просування України до асоційованого, а згодом - до повного членства у цій організації. Здійснений українськими вченими аналіз євроінтеграційних процесів дозволив визначити практичні кроки із створення передумов набуття членства в ЄС, що їх викладено в Посланні Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Тема дисертаційного дослідження розробляється в рамках науково-дослідної роботи Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України і безпосередньо повязана з науковими програмами відділу теоретичних та прикладних проблем політології "Україна і держави Центральної та Східної Європи в новому геополітичному просторі: варіанти політичної модернізації" (1998-2001 рр.) і "Політична система та інститути громадянського суспільства в сучасній Україні" (2002-2004 рр.) Результати особистої участі автора у цих дослідженнях публікувались у наукових виданнях та у вигляді тез наукових доповідей міжнародних і всеукраїнських наукових й науково-практичних конференцій. Хронологічні рамки дослідження визначені такими політичними подіями, як дезінтеграція СРСР і проголошення незалежності України, законодавче закріплення зовнішньополітичної цілі "забезпечення безпосередньої участі України у загальноєвропейському процесі та європейських структурах" (Постанова Верховної Ради УРСР "Про реалізацію Декларації про державний суверенітет України у сфері зовнішніх зносин" від 25 грудня 1990 р.) Враховуючи визначену Стратегією інтеграції України до Європейського Союзу ціль зовнішньополітичної консолідації з ЄС, що розширюється на Схід, і завдання створення внутрішніх передумов реалізації європейського вибору та набуття Україною повноправного членства в ЄС (Послання Президента України до Верховної Ради "Європейський вибір.На загальну думку, Україна в своєму розвитку повинна досягти тих критеріїв, за якими визнається готовність країн-кандидатів до членства в ЄС, серед яких стабільність інститутів, які гарантують принципи демократії і законності в країні, наявність функціонуючої ринкової економіки, її конкурентоспроможності, прийняття законодавчого надбання Євросоюзу (М.М.Білоусов, І.В.Бураковський, Бруз В.С., О.С.Власюк, А.С.Гальчинський, Л.В.Губернський, В.Ф.Забігайло, Н.М.Зарудна, М.В.Кірсенко, В.Г.Кремень, С.В.Кульчицький, І.Ф.Курас, М.І.Михальченко, Ю.М.Пахомов, С.І.Пирожков, Ф.М.Рудич, Д.В.Табачник, В.М.Ткаченко, А.С.Філіпенко, О.О.Чалий та ін.) Джерельну базу дослідження складають Закони України, Укази Президента України, інші законодавчі акти щодо інтеграції України до Європейського Союзу, документи і матеріали Комітетів Верховної Ради України з питань євроінтеграції, у закордонних справах, з питань правової політики, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Державної ради з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України, інших органів влади, відповідальних за здійснення державної політики у сфері європейської інтеграції. Класичні західні теорії не фокусують увагу на дослідженні політики країн-кандидатів на вступ, як і тих країн, чиї політичні еліти проголосили намір набути членства в ЄС, але науковий доробок дослідників євроінтеграції становить інтерес напередусім для формування стратегії вступу до ЄС. Виходячи з необхідності стабілізації соціально-політичної ситуації в країнах - майбутніх сусідах ще до вступу держав ЦСЄ, ЄС визначив метою своєї політики партнерство і співробітництво з Росією, Україною, Білоруссю і Молдовою. Спільна Стратегія ЄС наголошувала на тому, що Україна була першою з нових незалежних держав колишнього СРСР, які підписали в 1994 р.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ