Українська поезія резистансу 40-50-х років ХХ століття: генетичний контекст і естетична природа - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукЗ дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Дисертацію присвячено комплексному осмисленню малознаного періоду в історії української літератури ХХ століття - поезії учасників українського національно-визвольного руху 40-50-х років ХХ століття, яка розглядається як поезія резистансу. Діахронні і синхронні типологічні зіставлення поезії із подібними явищами в інших літературах творять її генетичний контекст, уповні розкриваючи естетичну природу. A look on it as on a separate artistic phenomenon is formed by the application of historical method principle with biographic, bibliographic, psychological and complex-system methods and elements of "literary-portrait" form, and also the appeal to special theoretical literature, epoch events and historical-literary factography (publications, editions, literary criticism, readers" opinions). A look on life as a self-sacrifice to the highest aim, to Ukraine, and a choice of death in extreme thanatic circumstances provoked poetic explosion, a "poetry of deed", with suitable to epoch needs aesthetic principles, which create existent-aesthetic imperative, complex, including triple-unity of historical-political, personal-axistent and aesthetic elements.Постколоніальні студії українських вчених зробили чимало для деколонізації, інтелектуальної та духовної, колишньої периферії Радянського Союзу - повернуто, зокрема, у пантеон національної культури постаті літераторів періоду визвольних змагань 1917-1923 років, доби Міжвоєння, еміграційного поетичного періоду, що утверджували своєю творчістю одвічні українські вартості. У деяких із них можемо знайти факти, що стосуються ще однієї "білої плями" - розвитку поезії, яка супроводжувала збройні українські національно-визвольні змагання 40 - 50-х років під проводом ОУН-УПА проти фашистського і радянського тоталітаризму, "...поезії Опору та національно-визвольної ідеї, поезії нескореного духу...", назва якої - "українська поезія резистансу". Предмет дослідження - маловідома поетична спадщина Марка Боєслава (збірки поезій "Із днів боротьби", "В хоробру путь", "Непокірні слова", "Вітчизна кличе", "Протест", "На столі на сіні", "Хай слава луна"), Мирослава Кушніра (поетичні зошити "Невкоєне серце", "Стрічі", "Синє місто", "Ясенові брості"); Петра Волоша-Василенка - Петра Гетьманця (збірки "Мої повстанські марші", "Ранок смерти. Поезії на день 22 листопада (Базар)"); Богдана Будка (збірка "Осінні серенади"); Степана Корнецького (збірка "Сто повстанських віршів"); Івана Хміля (Василя Лагодюка-Бойтика) (поезії періоду 40-50-х років із збірок "Іду з кобзою", "Гомін Полісся"), Герася Соколенка (поетичні твори 40-50-х років із збірки "Твори поета невідомої долі"), Н.Орельця (цикл "Прощання"); Степана Хріна (поезії із збірників "Зимою в бункрі", "Крізь сміх заліза", Миколи Вереса (поетичні твори означеного періоду із збірки "В чужинних припливах"); Олени Теліги (поезія означеного періоду зі збірки "Душа на сторожі"); Марти Гай (збірка поезій "До зорі"), твори періоду національно-визвольної боротьби Яра Славутича, Пантелеймона Василевського, Олега Ольжича, Павла Євтушенка, Дмитра Грицька (Цяпки), Миколи Сарми-Соколовського, Юрія Киянця, Богдана Федчука, Святослава Ольшенка-Вільхи, а також твори анонімних авторів, вміщені в антологіях повстанської поезії та в періодиці. Досягнення поставленої мети передбачало реалізацію таких дослідницьких завдань: 1) проведення бібліографічної роботи щодо виявлення і збору художніх творів поетів, діячів українського збройного руху Опору 40-50-х рр., а також критичної літератури на них; 2) аналіз та систематизація літературно-критичного матеріалу; 3) проведення біографічних пошуків для підтвердження особистої і творчої заангажованості автора в означених історичних подіях; 4) зясування історико-культурних передумов виникнення та їхнього впливу на подальше формування української поезії резистансу 40-50-х рр.Історичні колізії літературного явища не отримали однозначної, безпристрасної, визнаної "більшістю голосів" фахової наукової оцінки в українській політології та історії (написання академічної історії українського війська 40-50-х років ХХ століття - ще попереду), та й автор цього за мету не ставить. Розпросторення руху Опору по всій Україні повело за собою і поезію Опору, зумовило її "всеукраїнськість", що пізніше підтвердиться на рівні її змісту. Сеника продовжила і поглибила напрямки дослідницько-видавничої роботи вчених української діаспори, а саме: 1) видання і перевидання поетичних збірок, антологій, добірок у періодиці; 2) видавництво споминів сучас