Специфіка розуміння Іваном Франком української літератури XVII-XVIII століть. Вивчення основних етапів еволюції поглядів національної медієвістики. Дослідження художньої цінності української поезії доби Бароко в літературознавчому дискурсі Івана Франка.
При низкой оригинальности работы "Українська поезія доби Бароко в літературознавчому дискурсі Івана Франка: погляд з перспективи сучасної медієвістики", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Українська поезія доби Бароко в літературознавчому дискурсі Івана Франка: погляд з перспективи сучасної медієвістикиНезауваженим залишається те, що барокові поети перебували у вирі суспільно-політичних реалій свого часу й вбачали соціокультурні потреби України в сильному володарі на політичній арені та духовному провідникові Церкви, здатних консолідувати українців в умовах політично-культурнорелігійних конфронтацій. Наприклад, критиковано ним «Вірші на жалосний погреб гетьмана Сагайдачного» Касіяна Саковича як твір за змістом «убогий», зокрема й через те, що в одному з віршів «рівняється Сагайдачний з Леонідом, королем спартанським» [1, с. Вірші ж Симеона Полоцького і Лазаря Барановича взагалі підпадають парадоксальній оцінці: «мали метою витіснити світські пісні з уживання українців» [9, с. Іван Франко у своїх студіях мало приділяє уваги жанровому розмаїттю барокових віршів. Впадає в око ще одна деталь: Іван Франко у «Плані викладів історії літератури руської» декларує культурно-історичний метод для своїх досліджень, проте, як виявляє прочитання його студій, залучає й критично-естетичний метод, до якого ставився вкрай упереджено через те, що його використовували найперше для «класифікації творів літератури» [3, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
