Аналіз основних тенденцій в оформленні системи політичних уявлень у середовищі української радянської інтелігенції. Вплив соціально-політичних перетворень, пов"язаних з утвердженням держави "диктатури пролетаріату", на становище української інтелігенції.
При низкой оригинальности работы "Українська інтелігенція у політичних зведеннях Об"єднаного державного політичного управління", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
УКРАЇНСЬКА ІНТЕЛІГЕНЦІЯ У ПОЛІТИЧНИХ ЗВЕДЕННЯХ ОДПУ (1922-1930 рр.)Інтелігенція як соціальний прошарок суспільства, її становлення та розвиток, внутрішньогрупові процеси в різні часи стали предметом численних фундаментальних наукових досліджень. Серед найбільш визначних надбань сучасної вітчизняної історіографії у цій сфері, слід відзначити ґрунтовний доробок наукової школи Інституту історії України НАН України, присвячений історичній долі української інтелігенції, її місцю в загальнонаціональному вимірі (О. Так, започаткування традиції святкування комсомольського різдва, з його доповідями щодо сумісності науки з релігією, антирелігійними частівками, анекдотами й інсценуваннями, істотно похитнули позиції офіційної влади в очах не тільки інтелігенції, а й робочого середовища, котра назвала це «веселе дійство» - «скверной проделкой против христианской веры» [4]. український інтелігенція радянський політичний Соціальна політика держави початку 1920-х рр., яка ставилась до інтелігенції з рефлекторною недовірою, мала своїм наслідком низьку, порівняно з робітниками, оплату праці службовців, лікарів, вчителів, скорочення, кадрові чистки, безробіття, позбавлення виборчих прав, реорганізацію вишів, виведення з лав армії «старого офицерства», спричиняла пошуки українською радянською інтелігенцією шляхів соціальної адаптації до новостворюванного «безкласового» суспільства. Попри це, відмічене у політзведеннях 1925 р., прагнення представників інтелігенції «идти в Советы, профсоюзы, продвигаться к командным высотам на фронте просвещения», розцінене більшовицькими аналітиками як процес «поправения и нарастания в широких кругах городской интеллигенции враждебности и недовольства Советской властью», як спроба «использовать легальные возможности для самоорганизации и давления на советский и профсоюзный аппарат» [5], у повсякденному вимірі, було однією із стратегій прозаїчного виживання та просування основної маси інтелігенції в нових соціально-політичних умовах, а не їх контрреволюційною діяльністю.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
