Українська народна пісенність - Реферат

З давніх-давен, з прадавньої історії український народ має славу народу дуже музичного. Наприклад, подорож української капели, з хоровим співом у 1919 та наступних роках по Європі та Америці була загальним тріумфом словянських хорів звичайно за українцями була визнана першість. Максимович зазначав, що в українських піснях звучить душа українського народу і нерідко - його істинна історія. Наприклад, Лев Толстой таку глибоку й містку оцінку нашій національній скарбниці: „Ніякий інший народ не виявив себе в піснях так яскраво й гарно, як народ український”. „Щасливі ви, народилися серед народу з багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі і так чудово виливати свої думи, свої мрії, свої чуття заповітні.Увесь вік людину супроводять пісні - „від колиски до могили, бо нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому”, - говорив М. Стельмах. Пісні породжувались подіями та явищами суспільного життя, громадського й родинного побуту, трудовою діяльністю, боротьбою проти іноземних загарбників, національного та соціального гноблення і палкою любовю до Вітчизни. Людна уважно придивлялась до оточуючої природи, напружено вдивлялась у себе i за допомогою мовних засобів художньої уяви та фантазії, а також перебираючи струни свого серця, свій настрій, свої емоції, запліднені думкою, вплітала у надзвичайної краси i віртуозності мелодії. Єрмоленко зазначала, що “мова усної народної творчості, зокрема мова народної пісні, є скарбницею національного світобачення, своєрідною енциклопедією почуттів, художньо-емоційною памяттю народу. Народна пісня чи не найяскравіша за усі види фольклору здатна передавати специфіку художнього мислення своїх творців i носіїв, вона й донині перебуває в стані активного побутування, отже, підтримує формування національної самосвідомості українців.Перш ніж приступити до класифікації ліричної пісні, необхідно сказати декілька слів про особливості класифікації цього жанру. У побутових піснях розкриваються суспільно-громадські відносини людей: селяни розповідають про своє важке життя в умовах кріпацтва, яскраво представлено і нелегке життя дворових людей. Дехто з вчених указує і на існування військово-історичних пісень, куди також входили солдатські пісні, що відрізняються від солдатських пісень побутової тематики. Крім пісень, що розповідають про нелегке життя солдатів і козаків, в солдатському середовищі виникають також жартівливі, гумористичні пісні. XIX ст. у піснях представлений образ боязкої, соромливої дівчини, але з вказаного періоду в піснях зявляється і інший образ дівчини-сміливої, бойової, рішучої.Пісня змінюється так само, як змінюються погляди і відчуття, настрої і світогляди народу. Як вже було зазначено вище до цього, виділеного нами, виду пісень ми відносимо народні пісні про козаків, анти кріпацькі пісні, рекрутські та інші пісні що безпосередньо стосуються суспільних відносин та побуту українців. Солдати і козацтво в XVIII столітті були новою значною соціальною групою із специфічними умовами побуту, життя. Тут відображені і військово-історичні події, в яких яскраво зображені картини битв, в яких розповідається про сміливість і хоробрість російських воїнів, створюються образи полководців. Саме виходячи з цього виду пісень можна говорити про історичність, про пізнавальний та навчальний характер пісень тому, що саме ці пісні були присвячені відповідним історичним подіям і інколи можуть розповісти для науковця чи учня більше ніж книги чи інші джерела історичних знань.Разом з темою одруження або заміжжя піднімаються соціальні питання, «дається яскрава характеристика соціально-економічних умов життя самих різних шарів суспільства, починаючи від коваля, жебрака і закінчуючи купцем і боярином» Так в пісні «Калину з малиною вода зрозуміла» розповідається про те, як дочці дорікає мати в тому, що та рано її видала заміж, як нелегко їй жити в чужій сімї. Серед українських ліричних пісень, найбільш поширеними сюжетними лініями є наступні: дівчина сумує в чужій сімї по рідних краях, по батечкові і матінці. При цьому ми спостерігаємо варіанти сюжету: дівчина просить соловя полетіти до милого, а не до батьків; у деяких піснях дівчина просить, щоб соловей повідав батечкові і матінці про її гірке життя, в інших - просить просто побачити рідних, але не засмучувати їх розповідями про її нелегку долю. Тут образи символічні: тут соколом переважно виступає молодик, парубок, а лебідка це дівчина, вбиває - означає бере дівчину в дружини або позбавляє невинності.Конденсуючи світлі емоції, гумор був для трудового народу своєрідним засобом самозахисту в умовах гніту та лихоліття. Несучи важкий тягар біди, експлуатації, воєн, народ ніби урівноважував гумором свій настрій, свій життєвий пульс, усвідомлював свою колективну силу, оберігав своє духовне і моральне здоровя.

Зміст

Вступ

1. Становлення та розвиток українських ліричних пісень

2. Класифікація ліричних пісень

2.1 Історичний характер соціально-побутових пісень

2.2 Родинно-побутові пісні як вид ліричних пісень

2.3 Жартівливі та сатиричні пісні

3. Ліричні пісні на території Дніпропетровщини

4. Значення українських літературних пісень в сучасній державі

Висновки

Список використаної літератури