Визначення комунікативної специфіки української мови. Особливості понятійної структури українського дискурсу, формування комунікативної міжкультурної компетенції. Стереотипи, які впливають на носіїв української мови під час спілкування нерідною мовою.
При низкой оригинальности работы "Українська мова в контексті теорії крос-культурної комунікації: до питання про пріоритетні напрямки лінгвістичних досліджень", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаОсобливої актуальності ці проблеми набули в другій половині ХХ-ого століття, коли виникла обєктивна потреба у встановленні ділових і політичних контактів з представниками інших культур, коли розпочалися процеси, відомі сьогодні як технологічна революція, глобалізація економічної діяльності, інтернаціоналізація культурного життя. Одночасно відбувалися зміни у світоглядних цінностях носіїв європейської цивілізації, європоцентричні підходи в галузі гуманітарних і суспільних наук поступилися позиції відкритості до сприйняття набутків інших культур, і не лише сприйняття, а й визнання абсолютної цінності кожної культури, незалежно від того, чи є це культура високоосвіченої, технологічної європейської нації чи невеличкої острівної країни, зосередженої на внутрішньому емоційному світі особистості. У статті "Характер мови і характер народу" відзначалося: "Виявлення істини, визначення законів, у яких знаходить чіткі межі духовна сутність, не залежать від мови; але мова дає людині передумову для розвитку внутрішніх сил, коли ми прагнемо до безкінечного, перший поштовх, відвагу й енергію на цьому шляху ми одержуємо від мови" [Гумбольдт 1995: 375]. Потебня витлумачує мову як проміжну реальність між людиною та світом, як повідомлення про те, як людина сприймає ці предмети, а не те, як вони називаються. Потебні, національний (етнічний) компонент впливає не лише на формування світосприйняття, а й на сам процес розгортання думки: "Людина, яка говорить двома мовами, переходячи від однієї до іншої, змінює разом з цим характер та напрям розгортання своєї думки, причому так, що зусилля її волі лише змінює колію її думки, а на подальше її спрямування впливає лише опосередковано.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
