Українська мова в епістолярних текстах кінця ХІХ - початку ХХ століття - Автореферат

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Ткач Людмила Олександрівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри сучасної української мови. кандидат філологічних наук, професор Бабич Надія Денисівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри історії та культури української мови. Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича за адресою: вул.Така увага значною мірою була зумовлена пошуками історичної правди, намаганням якомога повніше відтворити перебіг подій політичного та культурного життя українського народу в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. Такий підхід вважаємо продуктивним для висвітлення багатьох проблемних моментів, повязаних із взаємодією двох варіантів української літературної мови кінця ХІХ - початку ХХ ст., що виявлялася саме на рівні усного та писемно-листовного спілкування представників наддніпрянської та галицько-буковинської інтелігенції. У дослідженні реалізується один із напрямків наукової теми „Лінгвокогнітивні та комунікативно-функціональні параметри мовних одиниць у літературних та діалектних текстах” (УДК 811.161.2:[1 39]), над якою працює кафедра сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (номер державної реєстрації 0106U003610), зокрема - розкрито особливості функціонування в епістолярних текстах кінця ХІХ - початку ХХ ст. загальномовних та діалектних лексем, а також одиниць інших рівнів, що характеризують мовлення представників української освіченої верстви у період найбільш активного формування норм української літературної мови. Мета роботи - встановити джерела формування лексики й одиниць інших рівнів мови, що були характерні для мовлення української інтелігенції кінця ХІХ - початку ХХ ст. й зумовлювалися специфікою професійної та громадської діяльності цієї соціальної верстви, а також загальнокультурним і політичним контекстом того часу. 3) здійснити відбір лексичних та інших текстових одиниць, що в українському епістолярії кінця ХІХ - початку ХХ ст. можуть бути потрактовані як специфічні для мовлення інтелігентної верстви і визначені як інтелігентські соціолектизми;„Проблеми українського правопису та літературного слововжитку в епістолярії українських культурних діячів кінця ХІХ - початку ХХ ст.” - подано огляд досліджень, у яких на основі мовних фактів та задокументованих свідчень, представлених в епістолярних текстах зазначеного періоду, висвітлено особливості формування норм єдиної української літературної мови. Проаналізовані тексти листів та щоденників фіксують чимало фактів, які конкретизують і доповнюють перебіг мовної дискусії, що розгорнулася в українському культурному середовищі в кінці ХІХ - на початку ХХ ст., засвідчують правописні уподобання представників української інтелігенції, відображають соціальні аспекти проникнення західноукраїнських (галицько-буковинських) елементів у мовлення східноукраїнської інтелігенції. Сікори) засвідчив кілька важливих моментів: 1) недостатню виробленість термінологічної бази для вивчення мовлення різних соціальних груп; 2) звужений погляд на соціальну диференціацію української мови, згідно з яким до соціальних діалектів зараховують лише мовлення нижчих верств суспільства; 3) відсутність спеціальних праць, присвячених мовленню української інтелігенції кінця ХІХ - початку ХХ ст. Неусталеність графічного відтворення багатьох слів іншомовного походження в епістолярних текстах досліджуваного періоду засвідчує живий процес їх адаптації в українському мовленні. В системі іменника ці відмінності спостерігаються у словах іншомовного походження, які наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. мали форму жіночого роду, а за нормами сучасної літературної мови мають форму чоловічого роду (напр., аналіза - аналіз, візита - візит, діагноза - діагноз, кляса - клас, санаторія - санаторій, токсина - токсин).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ