Сутність та головні етапи розвитку української літературної мемуаристики, типи та відмінні особливості даної творчості. Нагромаджування в дискурсі ознак суб’єктного бачення дійсності, утворення об’єктно-суб’єктного та суб’єктно-об’єктного типів спогадів.
При низкой оригинальности работы "Українська літературна мемуаристика другої половини ХХ століття: становлення об’єктного і суб’єктного типів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Українська літературна мемуаристика другої половини ХХ століття: становлення обєктного і субєктного типівЛітературна мемуаристика - важливий складник будь-якого національного літературного процесу, скарбниця памяті, ретроспективного автентичного знання про епоху, постаті, події та явища. В українському культурно-гуманітарному просторі літературна мемуаристика посідає сьогодні визначне місце, але в минулому вона пройшла складний шлях, зумовлений колоніальним становищем України. Обсяг мемуарної літератури щодалі зростає: пишуться нові твори, друкуються «шухлядні», перевидаються або надходять в Україну діаспорні мемуари. Мета роботи - визначити основні тенденції розвитку української літературної мемуаристики в другій половині ХХ століття, показати становлення обєктного й субєктного типів мемуарного дискурсу, висвітлити їх залежність від авторської свідомості, образу епохи, літературного життя та творчої індивідуальності письменника. Для досягнення цієї мети в дисертації ставляться такі завдання: - розглянути історіографію української літературної мемуаристики;У дисертації обґрунтовано доцільність виокремлення для спеціального вивчення літературних мемуарів, які визначені як твори, що в них автори (письменники, їхні родичі і друзі) відтворюють у документальних образах реальні події минулого літературного життя, учасниками чи свідками яких їм довелося бути, або вдаються до цілісної характеристики конкретної творчої індивідуальності свого сучасника. Відзначено, що найбільш продуктивним шляхом аналізу української літературної мемуаристики є розгляд її розвитку в межах головних типів - обєктного й субєктного - та проміжних - обєктно-субєктного й субєктно-обєктного. Кротевича авторська присутність звелася до мінімуму, а утворений художній вакуум автор компенсував публіцистичним коментарем до творчої діяльності класиків, наведенням літературно-критичних оцінок про революційний зміст їхньої творчості. Кротевича: вони стислі, фрагментарні, без психологізму й індивідуалізації; часто автор переходить на розмову про творчість, а не про самого письменника, як те передбачає мемуарна традиція. Іваничука: єдність подорожнього нарису, мемуарів і політичного щоденника» підкреслено, що в цьому творі оповідною засадою сюжету (подієвого та медитативного) автор обрав подорожній нарис, поєднавши в ньому всі універсальні можливості, надані цим жанром: повідомляти про реальні горизонтальні переміщення в просторі й розповідати про інші краї, здійснювати внутрішню вертикальну (віртуальну) мандрівку в минуле свого життя й свого народу, писати синхронний до подій політичний щоденник.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
