Українська література другої половини ХХ століття в біблійному інтертексті (на матеріалі творчості В. Дрозда, Р. Іваничука, К. Мотрич) - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. УДК 821.161.2 - 3.09:22 929 [Дрозд, Іваничук, Мотрич] Українська література другої половини Хх століття в біблійному інтертексті (на матеріалі творчості В.Захист відбудеться 11 грудня 2007 року о 13°° годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.03 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. У роботі здійснюється спроба зясувати категоріально-термінологічний апарат, відповідний вимогам сучасного дослідження літератури, вивчити теоретичні передумови появи терміна “інтертекстуальність”, виявити типологію біблійних інтертекстуальних модифікацій літературних творів другої половини ХХ століття, позначити причини інтересу до біблійної тематики в літературній свідомості від давнини до сучасності. У роботі виявлено біблійні видозмінені цитати, парафрази, пародії, точкові цитати, ремінісценції, алюзії, невеликі інтексти зі Святого Письма, які інтерпретуються відповідно до авторського світобачення, до тих завдань, які поставили перед собою письменники під час творення образів-прототипів, для поліфонічного діалогу з читачем. В первой главе “Интертекстуальность как текстовая категория” представлен обзор литературы, касающейся проблемы категории интертекстуальности (с учетом полисемантичности термина), даны определения понятий “интертекст”, “библейский интертекст”, выяснена роль библейской интертекстуальности в контексте мировой и отечественной прозы.У контексті літературних і загальнокультурних процесів, що відбуваються в наші дні в Україні, актуальним є всебічне дослідження проблеми духовності, досконалої реінтерпретації Святого Письма та творчого переосмислення української літератури в той період, коли відбувалася кардинальна зміна мистецького світовідчуття та пріоритетних моделей творчості. Літературознавчий підхід дозволяє вивчати проблему інтертекстуальності з погляду літературних впливів, лінгвістичний же підхід припускає вивчення асоціацій, що виникають у читача в процесі впізнавання в тексті слідів інших текстів. Автор, включаючи в текст твору цитати або алюзії з інших текстів, розраховує на те, що ці включення будуть упізнані читачем і, таким чином, створять ілюзію ніби спільної памяті автора й читача, що допоможе читачеві сприйняти художній твір відповідно до авторського задуму. Хоча творчість цих авторів є обєктом значної кількості досліджень, з позицій біблійного інтертексту залишаються маловивченими їхні твори. Для дослідження було обрано письменників з різних регіонів України, з різним світобаченням, але з єдиним бажанням любити рідну землю й народ як смисл існування людини.Текстуальність й інтертекстуальність є основними принципами, властивими кожному тексту, тобто автор будь-якого тексту може свідомо або несвідомо посилатися на інші конкретні тексти. Інтертекст - нове художнє ціле відтворення тексту, що виходить за межі тексту-твору й утворене при взаємодії двох і більше текстів. Якщо присутність інтертексту в тексті проявляється у вигляді цитацій, алюзій, ремінісценцій, епіграфів, фразеологізмів, афоризмів тощо, то біблійний інтертекст - нове художнє ціле відтворення тексту, що виходить за межі тексту-твору й утворене при взаємодії тексту Біблії (її фрагментів) з цим текстом у вигляді цитат, ремінісценцій, алюзій, запозичень, інтерференцій, пародій тощо. Текст є семантичним кордоном між твором та інтертекстом, який виходить за межі тексту й розташовується в контексті, що обрамляє певний текст. Ми продемонстрували на прикладах звязки таких текстів між собою та відповідно до діалогічності звязки між автором та текстом, автором та претекстом, текстом та претекстом, читачем та текстом, читачем та претекстом, читачем та автором; такими звязками виявилися текст-оригінал (Біблія) і тексти українських письменників В.