Українська культура XIX ст. - Реферат

Згідно з "Попередніми правилами народної освіти" 1808р. впроваджувалися чотири типи шкіл: парафіяльні, повітові, губернські (гімназії), університети. У парафіяльних школах, які відкривалися при церковних парафіях і були початковими, навчання тривало 4-6 місяців у селах і до одного року - у містах. У гімназіях (середніх школах) навчалися переважно діти дворян, чиновників. За статутом 1828р. з навчальних планів було виключено природознавство, філософію і політекономію, впроваджено викладання Закону Божого, священної і церковної історії, грецької мови. Проміжне місце між гімназіями й університетами займали ліцеї, яких в Україні було три: Рішельєвський в Одесі (1817), Кремянецький на Волині (1819), заснований на базі гімназії (після польського повстання 1830-1831рр. закритий, а потім переведе ний до Києва і реорганізований в університет), і Ніжинський, на який у 1832 р. перетворено гімназію вищих наук, засновану в 1820р. на кошти братів Безбородьків.Центрами освіти і науки в Україні були університети. Найвідомішими з них були математик М.Остроградський, славіст І.Срезневський, філолог О.Потебня, історик М.Костомаров. XIX ст. в Україні було видано низку важливих праць з різних галузей знань, зокрема 4 томи опису губерній Правобережжя! Роком пізніше вона була неофіційно заборонена цензурою, і наступне видання було здійснене в Україні 1990 р. Передмова до неї - це важлива наукова праця "Відомість о руськім язиці" (1829), яка вміщувала змістовний нарис історії України, визначала українську мову як одну з самостійних східнословянських мов.Сприятливі умови для розвитку театрального мистецтва склалися на Полтавщині, де завдяки І.Котляревському та М.Щепкіну започаткував свою історію професійний український театр. Національна драматургія, крім згаданих пєс, заявила про себе творами Г.Квітки-Основяненка, Я.Кухаренка, Т.Шевченка. Поштовхом до дальшого розвитку українського театру в Східній Галичині послужили пєси І.Котляревського "Наталка Полтавка" й "Москаль-чарівник", що зявилися там у 1844 р. і швидко здобули популярність. Згодом на базі цього гуртка утворилася театральна трупа, у репертуарі якої були відомі пєси І.Котляревського та Г.Квітки-Основяненка. Спочатку на посаду директора театру був запрошений із Житомира О.Бачинський з дружиною, яка здобула славу видатної драматичної актриси на польській та українській сценах.Осередками розвитку музичної культури були духовні навчальні заклади, гімназії, приватні пансіони, університети, у яких багато уваги приділяли вивченню нотної грамоти і теорії музики. Піаніст, композиторі педагог П.Витвицький (1813-1866)написав у Києві музичний твір "Україна" (1836) - варіації на тему народної пісні "Зібралися всі бурлаки". Відомим оперним співаком і композитором був С.Гулак-Артемовський (1813-1873) - автор першої української опери "Запорожець за Дунаєм". У Львові виступали польський композитор і диригент Ю.Ельснер, піаніст і композитор Я.Медерич-Галлюс, відомий скрипаль і композитор К.Ліпінський. 1838 р. у Львові було організовано Товариство сприяння музиці.Як провідний навчальний осередок Петербурзька академія мистецтв давала високу фахову підготовку своїм вихованцям, але, як офіційний заклад, обмежувала творчу діяльність естетичними канонами класицизму. У творчості українських художників нерідко порушувалися тогочасні соціальні проблеми ("В люди" К.Костанді, "Обїзд володінь" М.Кузнєцова, "Глухомань" П.Левченка, "Жертва фанатизму" М.Пимоненка, "Проводи рекрутів" І.Соколова, "Хворий" К.Трутовського тощо). Разом з тим, звертаючись до теми народу і Батьківщини, митці активно утверджували позитивний ідеал, прагнули розкрити красу природи і людини, втілити в зримих образах вічну принаду буття. Історичну тему художники розробляли значно менше та й то переважно учні Петербурзької академії мистецтв у майстерні І.Рєпіна. Визначні представники побутового і пейзажного жанрів - С.Васильківський, К.Костанді, П.Левченко, М.Пимоненко, С.Світославський, М.Ткаченко, К.Трутовський та ін. гідно втілили у своїх творах ідеали високої людяності і краси, створили полотна, сповнені почуття народного гумору і проникливого ліризму.Значного розвитку в Україні набули будівництво й архітектура. Постала низка чудових виробничих, адміністративних, культурно-освітніх споруд, навчальних закладів. XIX ст. належать будинок Київського університету (1842) за проектом відомого академіка архітектури В.Беретті, дзвіниця Успенського собору в Харкові, споруджена у 1821-1841 pp. за проектом архітектора С.Васильєва на честь перемоги російських військ над Наполеоном, Старий театр у Львові (нині ім. У 70-х роках в Києві на Думській площі (тепер Майдан Незалежності) за проектом О.Шілле споруджено будинок міської думи. Одесу прикрасили будинки оперного театру (архітектори Ф.Фельнер, Г.Гельмер), Нової біржі(арх.

Зміст

1. Освіта

2. Наука

3. Література

4. Театр

5. Музично-пісенна творчість

6. Образотворче мистецтво

7. Будівництво й архітектура

Список використаної літератури

1. Освіта