Українська фольклористика у німецькомовних джерелах кінця ХІХ – початку ХХ ст. - Автореферат

Львівський національний університет імені Івана ФранкаОфіційні опоненти:академік НАН України, доктор філологічних наук, професор МУШИНКА Микола Іванович, Пряшівський університет (Словаччина), професор кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник СОКІЛ Василь Васильович, Інститут народознавства НАН України, старший науковий співробітник відділу фольклористики Дисертація - перше комплексне монографічне історико-фольклористичне дослідження процесу рецепції українського фольклору та фольклористики у німецькомовних джерелах кінця ХІХ - початку ХХ ст., яке вводить у науковий обіг значний обсяг мало або цілком невивченого матеріалу до історії розвитку контактів української та європейської фольклористики. народознавство фольклор рецепція література Дослідження досить повно охоплює факти рецепції українського фольклору та фольклористики у фаховій німецькомовній народознавчій літературі на межі ХІХ-ХХ ст., виявляє певні закономірності появи та резонансу цієї рецепції у звязку з розвитком народознавчих наук того періоду, простежує еволюцію теоретичної думки українських фольклористів у контексті європейського народознавства, систематизує за публікаціями фахових народознавчих видань Австрії та Німеччини великий історико-фольклористичний фактаж для виповнення прогалин в історіографії розвитку української фольклористики. Диссертация - первое комплексное историко-фольклористическое исследование процесса рецепции украинского фольклора и фольклористики в немецкоязычных источниках конца ХІХ - начала ХХ в., которое вводит в научный оборот значительный объем мало или целиком неизученного материала к истории развития контактов украинской и европейской фольклористики. Исследование достаточно полно охватывает факты рецепции украинского фольклора и фольклористики в профессиональной немецкоязычной народоведческой литературе на рубеже ХІХ-ХХ в., проявляет определенные закономерности появления и резонанса этой рецепции в связи с развитием народоведческих наук того периода, прослеживает эволюцию теоретической мысли украинских фольклористов в контексте европейского народоведения, систематизирует за публикациями профессиональных народоведческих изданий Австрии и Германии большой историко-фольклористический фактаж для исполнения пробелов в историографии развития украинской фольклористики.З огляду на такі обставини національно-культурне життя українців цих регіонів у той час безпосередньо контактувало з суспільно-культурним життям метрополії, а українські народознавчі зацікавлення, видання, дослідження (фольклористичні, етнографічні, етнологічні) часто резонували у німецькомовному світі - у працях австрійських і німецьких учених, у періодичних фахових виданнях, у листуванні, що зберігається в архівах, та в інших рукописних матеріалах народознавців. До розпаду Австро-Угорської монархії українсько-австрійські та українсько-німецькі народознавчі контакти були досить часті і безпосередні, українські фольклористи та етнографи систематично робили огляди німецькомовних видань з українськими матеріалами (І.Франко, З.Кузеля, В.Гнатюк, М.Кордуба та ін.), але в умовах радянського часу, з москвоцентричним переорієнтуванням фольклористики та ідеологічним неприйняттям "буржуазного заходу", ця співпраця і контакти були повністю забуті. В результаті цього могутній і багатий фольклор поневоленої України, праці корифеїв української фольклористики, як бачимо з нарису Дж.Коккьяра "История фольклористики в Европе" (Москва, 1960), цілком випали з європейського народознавства. Мета дослідження передбачає розвязання таких завдань: по можливості максимально охопити факти рецепції українського фольклору й фольклористики у фаховій німецькомовній народознавчій літературі на переході ХІХ - ХХ ст.; Обєктом дослідження є австрійські, німецькі та німецькомовні періодичні і неперіодичні європейські фахові народознавчі видання кінця ХІХ - початку ХХ ст., що публікували матеріали про український фольклор та його дослідження, а також архівні рукописні джерела, які були необхідні для зясування окремих проблем історії розвитку української фольклористики даного періоду.Принципово важливим при аналізі процесу рецепції й осмислення явищ і реалій традиційної культури українців у німецькомовних писемних джерелах є вияснення того образу, який складався про українське народне життя й зокрема про уснопоетичну творчість в австрійців та німців упродовж століть і особливо в останні десятиліття XVIII - початку ХІХ ст. Новий етап ознайомлення австрійців та німців з Україною та українцями розпочинається з XVI ст., коли розгорнули свою військово-політичну діяльність козаки, коли під їхнім захистом в Україні почала відроджуватися культура, наука, освіта. Козацтво у той час відіграло важливу роль не лише у пробудженні інтересу до України, але й стало тим фактором, що суттєво поглибив цей процес, спричинившись до становлення у західноєвропейському суспільстві розуміння українців як окремої етнокультурної та історичної реальності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ