Українська фізична термінологія другої половини ХІХ - першої третини ХХ століття - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандитата філологічних наукДіахронний аналіз процесу формування терміносистеми передбачає спостереження над її зародженням, основними етапами розвитку, що дає можливість зясувати теоретичні засади вироблення термінології, провідні тенденції розбудови терміносистеми, виявити причини неоднорідності термінотворчих процесів, визначити шляхи поповнення УФТ і продуктивні способи термінотворення на різних етапах становлення терміносистеми. Однак лише з середини ХІХ ст., коли посилився інтерес до природничих досліджень і зявилися перші наукові праці з фізики українською мовою, українська фізична термінологія починає формуватися на науковій основі. На розвиток УФТ впливали насамперед позамовні чинники: бездержавність української нації, її розєднаність державними кордонами, численні заборони українського слова, неможливість розвитку науки рідною мовою, невелика кількість наукових праць із фізики українською мовою, а також відсутність підручників і словників. З огляду на провідні тенденції термінотворення можна виділити чотири періоди розвитку УФТ: 1) зародження української фізичної термінології, що характеризувалося появою фізичних термінів на сторінках журналу "Основа", нагромадженням термінного матеріалу в Галичині, збиранням і стихійним творенням назв спеціальних фізичних понять у наддніпрянській Україні (друга половина ХІХ - 10-ті рр. Фаворського (Х., 1932)), праці з фізики (статті та розвідки), опубліковані в періодичних виданнях, а також підручники, написані українською мовою, що вийшли друком у другій половині ХІХ - першій третині ХХ ст. в Україні й за кордоном.Спроби систематичної праці над розробленням природничих (а серед них і фізичної) термінологій в Україні можна віднести до 70-90-их рр. Храпливого та ін.), які публікували розвідки, статті, підручники з фізики українською мовою та термінні матеріали до них, відбувалось становлення української фізичної термінології на зламі віків. Метонімна номінація в УФТ відбувається за такими схемами: а) дія, процес - величина, кількість, що характеризує цю дію, процес, стан, властивість, наприклад: напруження (дія за значенням напружити; величина тиску або розтягання, що виникає в твердому тілі внаслідок зовнішніх впливів (сили, температури і т.ін.) [СУМ, Т.5, С.163]), опір (дія за значенням опиратися; властивість, здатність чого-небудь протистояти певним впливам, змінам, а також сила, ступінь такого протистояння [СУМ, Т.5, С.713]); б) дія, процес - предмет, місце знаходження чогось, явище, наприклад: навантаження (дія за значенням навантажити; те, чим хто-, що-небудь навантажується; сукупність сил, що діють на яке-небудь тіло [СУМ, Т.5, С.25]), плин (дія за значенням плинути; маса води, потік, що рухається в якому-небудь напрямку; рідина [СУМ, Т.6, С.582]); в) дія, процес - наслідок, результат дії, стан, наприклад: зсув (порушення симетричного розташування суміжних деталей, дотичних поверхонь; деформація пружного тіла [СУМ, Т.3, С.723]), обмотка (покриття на чому-небудь, яке накладається обмотуванням; система провідників електричного струму, розміщених на магнітних елементах електричної машини [СУМ, Т.5, С.543]). Іменникові похідники здебільшого творяться з допомогою суфіксації від іменникових, дієслівних та прикметникових основ за такими словотвірними моделями: основа прикметника суфікс-ість (волоскуватість, елєктричність, поруватість, провідність, стисливість, теплопровідність); основа дієслова суфікс-нн(я) (заломання, маґнетизування, прискорення, рівноваження, тяжіння); основа дієслова суфікс-к(а) (-вк(а)) (домішка, намотка, насадка, поділка, сполука, хлипавка); основа дієслова суфікс-тт(я) (відбиття, огріття, підняття); основа дієслова суфікс-ник (-льник) (гамівник, запобіжник, лічильник, пальник, розподільник); основа дієслова суфікс-ач (вимикач, двигач, заломлювач, натягач, переривач); основа дієслова суфікс-ок (важок, гонок, підважок, тяжок, хлипок); основа дієслова суфікс-л(о) (-в(о)) (воротило, гріво, давило, течиво, тягло); основа дієслова суфікс-ак (плавак, хлипак); основа дієслова суфікс-ень (колибень, розширень); основа дієслова суфікс-ець (витворець, хлипець); основа дієслова суфікс-іль (важіль); основа дієслова суфікс-ун (двигун, хитун); основа прикметника суфікс-от(а) (легкота, теплота, частота); основа дієслова (прикметника, іменника) суфікс-ин(а) (вглибина, випуклина, густина, дробина, пружина, речовина); основа прикметника суфікс-иц(я) (відосередниця, кривиця, опірниця, рівниця); основа прикметника суфікс-ик (голосник, маховик, поперечник, рівнобіжник).