Дослідження етнографічної діяльності Наукового Товариства ім. Шевченка від створення Етнографічної комісії - 1898 р. до 1939 р. Аналіз наукової, музейно-збирацької роботи Етнографічної комісії. Визначення внеску вчених НТШ у розвиток народознавства.
При низкой оригинальности работы "Українська етнографія в діяльності Наукового Товариства ім. Шевченка (1898-1939 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукЯк наукова інституція Товариство діяло у надзвичайно складних умовах розчленування України двома імперіями - Австро-Угорською і Російською. У 1898 р. на загальних зборах НТШ було створено при історико-філософській та філологічній секціях спеціальну Етнографічну комісію, завдання якої полягало в тому, щоб: гуртувати та виховувати науковців-етнографів, проводити експедиційну роботу, розвивати музейну справу, публікувати етнографічні та фольклорні матеріали та дослідження. Етнографічна комісія - Іван Франко - голова, Федір Вовк - заступник голови і Володимир Гнатюк - секретар - зуміла протягом короткого часу організувати успішне виконання програмних завдань НТШ у галузі народознавства: розгорнула величезну роботу щодо збору етнографічного матеріалу, створила багату музейну етнографічну збірку, поставила на високий науковий рівень опрацювання зібраних матеріалів, налагодила регулярний випуск двох серійних видань: "Етнографічного збірника" і "Матеріалів до українсько-руської етнології", що становлять золотий фонд українського народознавства, організувала стаціонарні та експедиційні дослідження різних регіонів України. Завдяки високому рівневі наукових праць етнографічна діяльність НТШ викликала зацікавлення вчених і наукових установ світу, про що свідчить широка географія листування і обміну науковими виданнями - з Академією наук у Амстердамі, Берлінським Товариством антропології, етнології та давньої історії, Академією наук у Берліні, Академією наук у Мюнхені, Імператорською Академією наук у Відні та іншими науковими організаціями світу (на 1909 р. такі стосунки були із 244 інституціями різних рівнів). Діяльність НТШ, його Етнографічної комісії, значною мірою висвітлювалася в науковій літературі, зокрема у нарисі до 50-ліття НТШ (1873-1923) довголітнього секретаря Етнографічної комісії, а згодом її голови Володимира Гнатюка "Наукове Товариство ім.Перший розділ «Організація етнографічної роботи в НТШ» складається із трьох підрозділів: «Народознавство у контексті наукової програми НТШ», «Створення Етнографічної комісії, її мета і завдання», «Організація Етнографічною комісією збору матеріалу». Грушевський) створено Етнографічну комісію, завданням якої було: редагування етнографічних матеріалів, організація наукової роботи, виховання. наукових кадрів, що було важливо для успішного виконання накреслених завдань. Одним із головних напрямів діяльності етнографічної комісії був збір, фіксація матеріалів про традиційну культуру українців. Етнографічна комісія підносить експедиційну діяльність на вищий науковий рівень: а) експедиції проводяться за наперед визначеними завданнями, укладеним планом, розробленою програмою і маршрутом, які попередньо обговорюються на засіданнях комісії і затверджуються історико-філософською і філологічною секціями НТШ; б) розширено географію досліджень; в) на новий якісний рівень піднято комплексне вивчення етнографічних і локальних груп українців (гуцулів, бойків, лемків, поліщуків, подолян, волинян) на всій території їх проживання; г) запроваджено звітність за проведену роботу. «Етнографічний збірник», а згодом - у 1898 р. комісія почала видавати ще один збірник:«Матеріали до українсько-руської етнології» (від 1909 р. це видання мало назву «Матеріали до української етнології», останній спарений том (21-22) вийшов у 1929 р. під назвою «Матеріали до етнології та антропології»).Народознавчі студії були однією з пріоритетних галузей діяльності Наукового Товариства ім. НТШ підняло на якісно новий науковий рівень збирацьку діяльність, надало їй систематичного і цілеспрямованого характеру із попереднім плануванням, детальним обговоренням способів та методів виконання завдань. Це утвердило в українському народознавстві стаціонарний метод дослідження - дійовий засіб комплексного вивчення традиційної культури народу. Етнографічна комісія піднялася до рівня кращих зразків світової етнографічної науки у точності фіксації етнографічних і фольклорних матеріалів, їх науковому опрацюванні. Незаперечна заслуга НТШ, насамперед Етнографічної Комісії у створенні етнографічного музею, матеріали якого репрезентували всю етнічну територію України.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы