Українська естрада на початку ХХІ ст. - Реферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИУ цій роботі я розглянула різноманіття жанрів та стилістичних напрямів, що застосовуються у вітчизняному естрадному вокальному мистецтві на сучасному етапі. У музичній культурі України артисти естради використовують багатий спектр виражальних засобів, за допомогою яких утілюються певна потрібна стилістика чи комплекс з різних стилістичних напрямів, що нині є особливо популярним явищем у масової аудиторії. Підкреслила, що полістилістика притаманна творчості багатьох вітчизняних естрадних артистів, адже сучасність потребує від виконавців яскравого та неординарного продукту, який формується за допомогою цікавих комбінацій із відомих стилів. Але оскільки сучасний вітчизняний глядач за допомогою засобів масової інформації, інтернету досить обізнаний з музичним світовим надбанням, то й на українську музику сьогодення покладаються великі сподівання, що наші артисти здатні створювати власний якісний цікавий продукт, який буде не гіршим іноземного.Сапожнік здійснив історичний екскурс з популярної естрадної української музики [6; 7]; у 2007 р. захистила дисертацію В. М. Тормахова, яку присвятила взаємопроникненню та синтезу української естрадної музики та фольклору [9]; у 2008 р. Дрожжина вивчала вокальне виконавство в системі музичного мистецтва естради [3]; у 2010 р. Грачова вивчала тенденції розвитку українського естрадного виконавства другої половини XX ст.Питання поєднання музичних естрадних жанрів, стилів та їх напрямів останнім часом набуло актуальності в музичному просторі України, оскільки світова музика постійно демонструє оригінальні приклади таких цікавих стильових симбіозів.Майстерність володіння естрадним вокалом можна умовно поділити на декілька рівнів за складністю: · легкий - може виконати будь-яка пересічна людина зі слухом (достатньо примітивні хіти без великого голосового діапазону);Розглянемо творчість переважно вітчизняних артистів, котрі належать саме до 4 рівня, адже їх творчість насичена полістилістикою й вони є багатогранними у своїй професійній майстерності. Серед основних жанрів вона назвала джаз, поп-музику, рок-музику, традиційну естрадну пісню та авторську (бардівську) й особливо підкреслила вплив фольклору на популярну вітчизняну музику [10, с.Останнім часом як у світі загалом, так і в Україні надзвичайно популярним напрямом музики можна назвати «World Music». Тормахова вважає, що цей напрям виник як прояв глобалізації, у якому поєднується національна манера виконання з інофольклорною. Дослідниця стверджує: саме глобалізація в музиці сприяє «формуванню нових течій, що будуть поєднувати в собі естрадну музику (без поділу на джаз, рок і поп-музику) із фольклором народів світу» [9, с. Дійсно, у вітчизняній культурі існують декілька проектів, що колоритно й успішно застосовують напрям «World Music», поєднуючи різні стилі й манери голосу. Найоригінальнішим проектом у цьому контексті можна вважати гурт «ONUKA» (існує з 2013 р., а вже у 2017 р. став особливо популярним після яскравого виступу на сцені Євробачення в ролі гостей конкурсу), вокалісткою якого є Наталка Жижченко (котра сама під час виступів також грає на окарині, омнікорді, свірелі чи перкусійних інструментах).Джаз неможливий без імпровізації, адже це постійний творчий процес, що виникає під час виконання твору. Інструменти в джазі (саксофон, труба, тромбон, кларнет та ін.) наділені особливою виразністю, це вплинуло на те, що співаки почали також відтворювати голосом найпоширеніші інструментальні прийоми.Засновниками скет-імпровізації є плеяда яскравих виконавців джазу, котрі першими почали застосовувати у власній творчості означений прийом: Луї Армстронг, Елла Фіцджеральд, Сара Воен та ін. Мітчел та ін.), тому імпровізація дедалі більше привертає увагу артистів - як професіоналів, так і початківців. Корнєв у статті, присвяченій скет-імпровізації, розглядаючи еволюцію вокальних стилів від складового, неімпровізованого співу до джазового скету, називає немало їх варіантів: фольклорно-примітивний; жартівливо-гротескний; інструментально-копіювальний; попередньо фіксований (вивчений); скет-інструменталістів (не вокалістів); вокально груповий; спонтанно-імпровізаційний; скет, побудований на особливих прийомах (інтервальних стрибках); копіювання скету іншого вокаліста; віртуозний скет; скет-підголосок; скет, створений для виконання класичної музики в джазовій артикуляції [4, с.Українські артисти не так широко застосовують означений прийом у власному доробку, хоча вестернізація, що охопила всі країни, вплинула й на творчість вітчизняних сучасних виконавців, котрі в окремих композиціях також упроваджують елементи скету. Український рок-виконавець Олег Скрипка ще в пісні «Весна прийде» (1997 р.) використав наспів зі складів «буй, буй, буй, бу, бу, бу, бу, бу, буй, буй», а в концертній практиці, як, до речі, й інший відомий лідер рокгурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук, особливо часто звертається до елементів скет-імпровізації, імітуючи гру якогось інструмента.

План

Вступ

1. Дослідники вітчизняної естради

2. Естрадне вокальне мистецтво на сучасному етапі

2.1 Рівні майстерності володіння естрадним вокалом

2.2 Поєднання різних стилів

3. Полістилістика у творчості сучасних вітчизняних виконавців

4. Скетова імпровізаційна манера співу

4.1 Засновники скет-імпровізації

4.2 Скет в рок-музиці

5. Стиль «World Music»

6. Телевізійні проекти

Висновки

Список використаних джерел