Українська еротична лірика: жанрова специфіка й ідіостилі - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі теорії літератури та компаративістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Костенко Наталія Василівна, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії літератури та компаративістики Захист відбудеться 24 вересня 2010 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради Д 26.001.15. із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. У дисертації здійснена перша спроба відновлення прав та комплексне дослідження еротичної лірики в її іманентній сутності як одного з жанрових різновидів лірики - родового поняття, зроблено смислове відмежування від сексуальності та любовної й інтимної лірики, з якими вона має тісні звязки, простежено синтетичні жанрові утворення, розкрито, спираючись на досвід філологічних і гендерних студій, специфіку, екстенсивні й інтенсивні характеристики ідіостилю еротичних віршів М.Вінграновського й І.Жиленко, А.Кичинського і М.Матіос. Дослідження дозволяє розуміти й інтерпретувати еротичну лірику як повноцінне явище художньої літератури.Еротичну лірику найчастіше згадували через натяк, евфемізм, засвідчуючи смислову “заборонену зону”, яка виникла під час панування логоцентричних систем у літературознавстві й моралізаторських нормативів патріархального суспільства. Труднощі аналізу еротичної лірики повязані також з тим, що лірика як родове поняття, на відміну від епіки (наукові праці Н.Бернадської, Т.Бовсунівської. Н.Копистянської) і драми (дослідження О.Бондарєвої, М.Шаповал), на межі ХХ - ХХІ ст. майже випала з поля зору науковців. Еротична лірика не підмінює, а доповнює інтимну, пейзажну, інтелектуальну, медитативну, філософську лірику, формуючи разом з ними цілісну жанрову систему, що відображає людський космос, багатоманітний у своїй внутрішній єдності. Будучи явищем андеґраунду, еротична лірика з властивими тільки їй інакомовленням, символікою та конотаціями часто з нелегітимного, неформального стану контрлітератури чи сублітератури найчастіше “перефільтровувалася” в легітимний жанровий різновид любовної лірики, змінювала до невпізнання свою семантику в платонічній ліриці, позбавленій тілесних значень. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання: - визначити суть поняття “еротична лірика” та її місце серед інших родових і жанрових різновидів лірики;Перший розділ дисертації “Еротична лірика - жанровий різновид лірики як родової категорії” присвячений аналізу головних теоретичних положень даної роботи, які стосуються проблем лірики як родового поняття, її жанрових різновидів та еротичної лірики, зокрема, в їх типологічному контексті. “Проблема жанрової ідентифікації еротичної лірики”) зясовано концепції жанру, сутнісні особливості лірики, епосу і драми у концептуальних положеннях Арістотеля, Ґ.-В.-Ф.Геґеля, Ф.Шіллера та ін., у монографіях Н.Бернадської, О.Бондарєвої, О.Домащенка, І.Козлика, Н.Копистянської, Е.Соловей, оглянуто досвід жанрологічного мислення минулого століття у працях О.Білецького, Л.Гінзбург, І.Грінберга, В.Іванисенка, Г.Поспєлова, Т.Сільман, Б.Томашевського, Ю.Тинянова, Л.Фрізмана, С.Шаховського та ін., спостереження яких мають цінність і для сучасних досліджень. Для того, щоб усвідомити і конкретизувати смислове наповнення еротичної лірики, взято як робочу категорію апофатичний прийом О.Лосєва (апофатизм Діонісія Ареопагіта), за допомогою якого дослідник зясовував, що таке міф і стиль. У даному разі еротична лірика ідентифікована у зіставленні з такими жанровими її різновидами (за класифікаційною схемою І.Качуровського), як громадянська, пейзажна, дидактична, філософська, медитативна, інтелектуальна тощо лірика, на підставі чого виявлено їхні спільні та відмінні ознаки, зясовано, що в цьому типологічному ряді еротична лірика - не виняток, а інша, наділена тільки їй притаманними якостями. “Функції фабули, сюжету, ліричного героя в еротичній ліриці” присвячений висвітленню структурних особливостей еротичної лірики як одного з жанрових різновидів лірики, спростовано уявлення про її безфабульність, розкрито шлях розгортання фабули в ліричний сюжет, доведено закономірність присутності ліричного героя, його очевидну відмінність й одночасну близькість до автора.Викладено узагальнення основних результатів дослідження, в якому висвітлена специфіка еротичної лірики як жанрового різновиду лірики - родової категорії, доведено її повноцінність поряд з любовною, інтимною, проведено смислову і жанрову диференціацію між ними; виявлено спільні та відмінні характеристики, притаманні їм, внутрішній звязок від античної доби до сучасності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ