Українська електротехнічна термінологія (словотвірний аспект) - Автореферат

Національна академія наук Україниукраїнська мова Роботу виконано на кафедрі української мови Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України. Баранник Дмитро Харитонович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри української мови. Плющ Марія Яківна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, професор кафедри української мови; Захист відбудеться 13 листопада 2002 р. о 17 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.173.01 при Інституті української мови НАН України (01001, м.Актуальність теми дисертації зумовлена необхідністю: а) виявлення основних закономірностей організації і розвитку української електротехнічної термінології в різні історичні періоди; б) прогнозування тенденцій термінотворення в цій галузі; в) упорядкування сучасної української науково-технічної термінології для підвищення її функціональної ефективності, оскільки зясування особливостей синонімії та антонімії в електротехнічній терміносистемі сприятиме розвязанню зазначеної проблеми. 2) зясувати вплив мовного та позамовного середовища на процес формування та функціонування цієї термінології; 5) проаналізувати лексико-семантичні процеси, що супроводжують творення й функціонування цих термінів; Джерелами фактичного матеріалу послужили міжнародні електротехнічні словники, видані протягом 1959-1975 років Державним видавництвом фізико-математичної літератури, Словник української мови в 11-ти томах, Тлумачний російсько-українсько-англійський словник з енергетики, фахові журнали з електротехніки, електроенергетики, електрики та суміжних дисциплін тощо. Основні теоретичні положення дисертації та результати дослідження обговорювались на методичних семінарах і конференціях професорсько-викладацького складу Криворізького технічного університету (Кривий Ріг, 1997-2001), на міжвузівській науково-методичній конференції “Шляхи удосконалення змісту, форм і методів навчання в університетах” (Кривий Ріг, 1999), Міжнародній науковій конференції “Сучасні проблеми термінології та термінографії” (Київ, 2000), 6-й і 7-й Міжнародних наукових конференціях “Проблеми української термінології, СЛОВОСВІТ” (Львів, 2000, 2002), засіданні кафедри української мови Дніпропетровського національного університету (Дніпропетровськ, 1999), засіданні відділу термінології та ономастики Інституту української мови НАН України (Київ, 2002).Перший підрозділ “Спеціальна лексика та її місце в лексичній системі української мови” присвячено аналізу лексики спеціальної комунікації, до якої належать терміни, номенклатура та професіоналізми, розглянуто співвідношення між поняттями “термінологія” та “номенклатура”. У другому підрозділі “Термін як елемент спеціальної лексики української мови” подано характеристику терміна, визначено його диференційні ознаки: системність, тенденція до однозначності в межах термінологічного поля, відсутність експресії, наявність точної дефініції, стилістична нейтральність. Термінологію витлумачують як науку про терміни, частину словникового складу мови, що охоплює спеціальну лексику, систему позначень наукових і професійних понять будь-якої галузі знань. Двокомпонентні терміносполуки за частиномовним вираженням своїх компонентів утворюють дві основних моделі: Першу репрезентує прикметник іменник, яка, в свою чергу, поділяється на: а) складені терміни, в яких обидва слова є термінами: амплітудний дискримінатор, вакуумний вимикач, електричний вимикач, реостатне гальмування, фазний дискримінатор, циклотронний резонанс; б) складені терміни, в яких іменник є терміном - виразником родового електротехнічного поняття, прикметник - загальновживане слово: активна потужність, вхідна ємність, паперовий конденсатор, ударна іонізація, холодний катод; в) складені терміни, в яких іменник - загальновживане слово, а прикметник є терміном: вольтамперна характеристика, лейденська банка, штепсельна вилка, частотна характеристика. Ці терміни належать до двох груп: а) терміни, у яких основне термінологічне значення виражене конструкцією “прикметник іменник у формі род. в. однини”: використання електричної енергії, гасіння магнітного поля, охолодження електричних машин, чутливість вимірювальних приладів; б) складені терміни, в яких всі три слова виражені термінами: вектор електричної індукції, імпульс електромагнітного поля, підсилювач електричних сигналів, щільність електричного струму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ